Військовослужбовець Володимир із Хмільника захищав Україну з першого дня повномасштабної війни. Боронив Куп’янщину, Часів Яр, Торецьк, Нью-Йорк, на Донеччині.
Цивільна професія інженера для верстатів плазмової різки подарувала йому позивний "Плазма". Суспільному розповів про свою службу та реабілітацію.
"Не хороші люди до нас у хату завітали. Я не бачив іншого виходу для себе. Хоча дружина казала — підеш в свою армію, а нам що робити? На що я відповім їм, щоб підвал облаштовували", — сказав оборонець.
Чоловік потрапив у 41-шу окрему механізовану бригаду, в управління піхотного підрозділу. А на Курщині, куди перекинули згодом, був здивований, що люди спілкуються українською.
"Бабуся одна там, яка неподалік кордону живе, казала до речі українською мовою: "хлопці не ставте там машину, бо гілка он розчахнулася і може побити лобове скло!". Для мене це було відкриття, що на прикордонній Курщині багато людей розмовляють українською мовою. Ми їх не чіпали, надавали допомогу, продукти. Ставлення було таке наче їм без різниці — хто тут росіяни чи українці", — сказав Володимир.
На Вінниччині Володимиру зробили артроскопію — малотравматичну операцію на коліні, розповів лікар ортопед-травматолог Петро Лопчинський.
"Пацієнт потрапив до нас 20 числа попереднього місця. Після дообстеження — виконалося оперативне лікування, оскільки у нього було пошкодження заднього рогу та тіла медіального меніска", — сказав лікар.
Після операції починається найважливіший етап — реабілітація. Його нове завдання зараз, сказав Володимир, відновити своє "шасі", щоб потім знову захищати те, що важливіше за метал — рідну землю, мову і майбутнє своїх дітей.
"Ніхто не хоче назад на фронт, і я зокрема. Жодна нормальна людина не хоче воювати, зрозумійте. Війна — це біль, люди без ніг, рук, вбиті, поранені, без домівок. Це пекло на землі", — розповів оборонець.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube, Whatsapp та TikTok
