За тиждень, з 10 по 16 листопада 2025 року, Суспільному стало відомо про загибель 17 оборонців з Вінниччини, які віддали свої життя за Україну.
Схиляємо голови перед їхньою мужністю та висловлюємо співчуття родинам і близьким. Вічна пам'ять воїнам, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави!
Ярослав Ставський
20 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі ведення бойових дій поблизу населеного пункту Кучерів Яр Покровського району Донецької області загинув вінничанин — Ярослав Іванович Ставський. Йому було 45 років.
Воїн попередньо вважався безвісти зниклим
Федір Тетерко
На Харківщині від отриманих поранень 5 листопада помер Федір Тетерко – мешканець села Тростянець. Поранення отримав під час виконання бойового завдання. Довгий проміжок часу захисник боровся за життя у військовому госпіталі.
Олександр Лавренюк
Олександр Іщенко
1 листопада 2025 року загинув військовослужбовець, мешканець м. Погребище, Олександр Іщенко. Чоловік ніс службу з 2022 року. Йому було 57 років.
Олександр Грищук
13 листопада у Вінниці відбулося прощання з оборонцем України Олександром Грищуком, який загинув під час виконання бойового завдання на Курщині. Йому було 54 роки.
До початку повномасштабного вторгнення Олександр працював у сфері пасажирських перевезень, а з лютого 2022 року добровільно став до лав захисників України. З позивним "Таксист" служив у складі 21-ї окремої механізованої бригади. На фронті опанував саперну справу, виконував обов’язки стрільця-санітара, будував фортифікаційні споруди, евакуйовував поранених та брав участь у бойових діях на Сумському напрямку.
Загинув воїн торік 15 грудня на Курщині.
Олександр Грищук народився 4 жовтня 1970 року у Вінниці. Навчався у школі №13, згодом здобув фах слюсаря-ремонтника авіаційних двигунів у Вінницькому училищі №16 (нині — ліцей №16). Після строкової служби працював на Інструментальному заводі, пізніше — як підприємець-таксист. За кілька років до війни працював у охоронній фірмі. Виховував двох синів.
Олег Доценко
У Вінниці 14 листопада попрощалися з воїном Олегом Доценком, бійцем Центру спеціальних операцій "Альфа" СБУ, який загинув 11 листопада на Покровському напрямку. 30-річний боєць служив у екіпажі FPV та виконував спецзавдання з ураження цілей. Поховають військового на Алеї Слави.
Цьогоріч чоловік добровільно став на захист України. Як член екіпажу FPV він виконував операції зі знищення цілей РФ та прикривав позиції українських підрозділів у районах бойових дій.
Олег Доценко народився 19 квітня 1995 року у Вінниці. Навчався в ліцеї №13 та у Вінницькому відділенні Ірпінського державного коледжу економіки та права за спеціальністю "Право". Працював продавцем у зброярській крамниці. Був чоловіком та батьком двох доньок.
Олега Доценка поховали на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Микола Піндюрін
На Дніпропетровщині 7 листопада загинув Піндюрін Микола Володимирович – мешканець Іванівської громади. Він воював у складі 59 ОШБ Безпілотних систем імені Якова Гандзюка.
Максим Зінченко
6 листопада 2025 року загинув солдат Максим Зінченко, оператор безпілотних авіаційних комплексів військової частини А5100. Йому було 21 рік.
Леонід Занкевич та Сергій Глущенко
У Вінниці 12 листопада попрощалися з двома захисниками України — Леонідом Занкевичем та Сергієм Глущенком. Обидва воїни загинули на Донеччині, виконуючи бойові завдання.
Леонід Занкевич, позивний "Монах", пішов боронити країну влітку 2024 року. Служив у складі 100-ї окремої механізованої бригади, виконував бойові завдання на донецькому напрямку. Командири згадують його як одного з найкращих операторів БпЛА — професійного, відповідального й ініціативного бійця.
26 жовтня під час бою поблизу Костянтинівки він отримав поранення. 7 листопада Леонід Занкевич помер. Йому було 27 років.
Народився Леонід у Вінниці, у багатодітній християнській родині. З дитинства був активним у церковному житті, співав у костелі та грав на гітарі. Після навчання у професійному училищі вступив до Ужгородської греко-католицької богословської академії, однак залишив навчання, бо мріяв про сім’ю. У 2022 році одружився, працював у будівельній сфері.
Сергій Глущенко став на захист України з перших днів повномасштабного вторгнення. Після навчання в Німеччині воював на донецькому та запорізькому напрямках у складі 5-ї окремої важкої механізованої бригади, мав звання сержанта. За героїзм і професіоналізм був відзначений Почесною відзнакою командира бойового підрозділу.
12 травня під час бою поблизу села Олексіївка Волноваського району Сергій загинув. Йому було 50 років.
Народився він у селищі Боярка Київської області, закінчив школу у Вінниці. Працював на Вінницькому заводі газових аналізаторів, а після строкової служби — у правоохоронних органах. Здобув юридичну освіту, останніми роками працював у сфері перевезень.
Леонід Герасимчук
На Донеччині 30 жовтня загинув Леонід Герасимчук – мешканець Уланівської громади.
Георгій Рац
На Донеччині 20 липня 2024 року загинув Рац Георгій Георгійович – мешканець Немирівської громади.
Володимир Коваль
10 листопада у Вінниці попрощалися з оборонцем Володимиром Ковалем. Служив у лавах 120-ї бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. Був стрільцем одного зі взводів.
Володимир Коваль народився у Вінниці 14 червня 1979 року. Після закінчення 29-ї школи вивчився на телемайстра.
"Позивний “Балу” – якнайкраще характеризує Володимира. Він був статним чоловіком, великим не лише зростом, а й за своїм душевним теплом. Тим, хто нікого й ніколи не залишає в біді, завжди знайде добре слово та підтримає. Як і всі люди, Володимир цінував життя й мріяв про майбутнє, в якому хотів збудувати власну хатинку із затишним обійстям та вишневим садочком, поставити на ноги сина та дочекатися онуків. Проте, він мріяв зробити це у мирній країні, заради чого був готовий на все", — розповіла дружина полеглого оборонця.
Поховали воїна на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Віктор Метельський
На Сумщині 3 листопада загинув Віктор Метельський – мешканець села Андрушівка Погребищенської громади. Він був учасником АТО, старшим солдатом ЗСУ.
Василь Бризгалов
11 листопада у Вінниці попрощаються із захисником України Василем Бризгаловим, який загинув 24 жовтня під час бою поблизу села Новомихайлівка на Донеччині. Воїну було 53 роки.
Василь Бризгалов із перших днів повномасштабного вторгнення допомагав Збройним силам — долучався до будівництва оборонних споруд на найгарячіших ділянках фронту. За особистий внесок у зміцнення обороноздатності держави неодноразово був відзначений грамотами від органів влади.
Навесні 2024 року він добровольцем приєднався до лав 120-ї бригади Сил територіальної оборони ЗСУ.
"Наш Василь був майстром на всі руки. Всі сусіди збігалися до нього по допомогу: комусь комірчину полагодить, комусь дерево зріже чи яму для криниці викопає… Він усе вмів, нікому не відмовляв. – розповідають рідні полеглого Героя. – А ще ніколи не вважав демонстрацію любові до України якимось кітчем. До того як це стало модно, Василь розфарбував свого велосипеда у кольори державного прапора та з гордістю колесив на ньому містом… Він цінував сім’ю, дуже любив дітей, тварин та усе живе на цій землі", — розповідають рідні Героя.
Василь Бризгалов народився 15 лютого 1972 року у Челябінську, проте зростав у Вінниці. Закінчив місцеву школу №19, а після училища працював на будівництві, згодом — на Вінницькому підшипниковому заводі та у КП ВМР "Комбінат комунальних підприємств".
Поховали Василя Бризгалова на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Андрій Трохименко
На Донеччині 26 листопада 2024 року загинув Трохименко Андрій Владиславович – мешканець Бершадської громади. Боєць 2 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти.
Воїн тривалий час вважався зниклим безвісти, однак експертиза підтвердила його загибель
Юрій Гребенюк
Юрій народився 27 травня 1981 року. Дитинство та юність хлопця пройшли в селі Шевченківка. Після закінчення Комарівської школи продовжив навчання у Теплицькому професійному аграрному ліцеї. По закінченню навчання працював у місцевому агроформуванні. Згодом переїхав до Києва, там одружився.
11 серпня 2025 року був мобілізований до лав ЗСУ. Служив на посаді водія десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу у складі 95-тої окремої десантно-штурмової бригади.
Загинув 6 листопада 2025 року внаслідок артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Юнаківка Сумської області.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube, Whatsapp та TikTok
