За тиждень, з 20 по 26 жовтня 2025 року, Суспільному стало відомо про загибель 19 оборонців з Вінниччини, які віддали свої життя за Україну.
Схиляємо голови перед їхньою мужністю та висловлюємо співчуття родинам і близьким. Вічна пам'ять воїнам, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави!
Анатолій Римар
Анатолій Римар, 1989 року народження, уродженець села Балки. Загинув 23 жовтня під час виконання бойового завдання у Харківській області.
Анатолій Фінаєв
11 січня 2025 року під час виконання бойового завдання внаслідок штурмових дій противника в районі населеного пункту Загризове Ізюмського району Харківської області загинув Анатолій Фінаєв — навідник аеромобільного відділення 4-го аеромобільного батальйону, штаб-сержант військової частини А4355.
Герой народився 3 грудня 1977 року. Жив у смт Тиврів Тиврівської територіальної громади.
Вадим Вжещ
Вадим Вжещ народився у селі Слобода-Ямпільська і усе життя прожив у рідному краї. Після навчання у Крижопільському професійно-технічному училищі він здобув фах електрогазозварювальника та багато років працював на підприємствах Ямполя
Пішов на службу у перші дні повномасштабного вторгненняю Оборонець загинув 18 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання на Дніпропетровщині. Воїну було 58 років.
Валентин Дерен
Валентин Дерен служив у ЗСУ з 1991 по 2019 рік, з початком повномасштабного вторгнення мобілізувався добровольцем та обіймав посаду командира роти охорони до другого відділу Могилів-Подільського РТЦК.
Обірвалося життя воїна 23 жовтня від загострення хвороби.
Валерій Мороз
Валерій народився у 1977 році у селі Малий Митник Великомитницького старостинського округу.
12 вересня 2024 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Українське Покровського району Донецької області, Валерій Петрович загинув. Спершу він вважався зниклим безвісти, однак згодом надійшла звістка, яка підтвердила його смерть.
Владислав Костюк
Владислав Костюк народився 12 січня 1998 року у Вінниці, мав трьох сестер. Дітей виховувала мати. Після закінчення ліцею №29 навчався у ДНЗ "Центр професійно-технічної освіти №1", у професійно-технічному училищі №14 у Вороновиці, де опанував професію електрика. Владислав працював у сфері гостинності Вінниці, а останніми роками – у Закарпатській області.
Владислав пішов захищати Україну торік, мав псевдо "Шева". Воював у складі 37 бригади морської піхоти. Після успішного завершення двох курсів військового вишколу за міжнародною програмою він очолив відділення безпілотних авіаційних комплексів та був командиром взводу БпЛА батальйону.
Загинув 27-річний оборонець 12 жовтня поблизу села Іванівка Синельниківського району Дніпропетровської області.
Володимир Ільченко
Володимир Ільченко народився 28 листопада 1983 року, навчався у 20 школі. Відтак у вищому художньому професійно-технічному училищі здобув освіту художника- оформлювача. Чоловік працював за фахом у рекламній кампанії.
28 березня 2023 року Володимир пішов захищати Україну. Спершу служив у 37 окремому полку зв'язку, потім виконував бойові завдання у складі 35 ОБрМП.
11 місяців захисник вважався зниклим безвісти. Згодом за допомогою ДНК-експертизи підтвердили загибель бійця. Володимир Ільченко загинув 1 грудня 2024 в районі Сонцевки Краматорського району на Донеччині.
Володимир Науменко
Чоловік житель села Журавне Порицького старостинського округу.
Воїн загинув 19 жовтня 2025 року під час виконання службових обов’язків із захисту України поблизу населеного пункту Миколаївка Чугуївського району Харківської області.
Іван Луцюк
Воїн загинув 25 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Нікольський Курської області. Довгий час Іван вважався зниклим безвісти, і лише нещодавно ця звістка підтвердилася офіційно.
Ігор Гетце
2 серпня під час виконання бойового завдання поблизу міста Дружківка Краматорського району Донецької області загинув Ігор Гетце — військовослужбовець Збройних сил України, бусоліст 4-ї окремої танкової бригади, позивний «Професор». Йому було 57 років.Його бойовий шлях проліг через Гуляйполе, Сіверськодонецьк, Часів Яр, Костянтинівку.
Ігор Гетце народився 14 червня 1968 року на Кіровоградщині, згодом разом із родиною переїхав до Вінниці. Після закінчення школи №4 пройшов службу в армії, а потім працював на Крайній Півночі. Повернувшись додому у складні 90-ті, почав будувати життя з нуля — займався бізнесом, захопився програмуванням, розвивався у IT-сфері. Працював у компанії «УкрПапір», де опікувався розвитком вінницького підрозділу, а згодом започаткував власну справу.
Костянтин Маліновський
Військовий став на захист у грудні 2023 року. Воював у складі 154-ї окремої механізованої бригади.
Був молодшим сержантом, командиром відділення мінометного взводу. Виконував бойові завдання через Вовчанськ, Куп’янськ, Покровськ, Костянтинівку. Побратими знали, що на нього завжди можна покластися: не підведе, прикриє вогнем. Життя воїна обірвалося 18 жовтня поблизу селища Покровське Синельниківського району. Йому було 30 років.
Максим Полонський
Полонський Максим Петрович народився 2 червня 1994 року в селі Гурівці на Козятинщині. Був старшим сином у багатодітній дружній родині.
На війну пішов з перших днів. 25 лютого вже викликали до військкомату. Служив у військовій частині в Гавришівці. Потім відправили на Херсонщину у складі підрозділу морської піхоти.
Солдат Полонський Максим Петрович, оператор безпілотних літальних апаратів, 1-го відділення безпілотних авіаційних комплексів, взводу безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів, 3-го механізованого батальйону військової частини А —4123, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Вовче, Синельниківського району, Дніпропетровської області, 19 жовтня 2025 року — загинув.
Під час несення військової служби, був нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (08.01.2024р) та відзнакою міністра оборони України «За поранення» (24.01.2024р).
Михайло Гачан
6 травня 2024 року, під час виконання службових обов’язків у районі населеного пункту Красногорівка Покровського району Донецької області, загинув старший стрілець стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини А1619 — сержант Михайло Васильович Гачан.
Олег Лобода
1 березня 2024 року, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Тоненьке Покровського району на Донеччині, Олег Лобода загинув під час артилерійського обстрілу. З того дня його вважали зниклим безвісти.
Олександр Гунько
Олександр народився 12 серпня 1980 року в селі Мізяківські Хутори Вінницького району. Тут пройшло його дитинство, тут він навчався у місцевій школі. Після її закінчення здобув фах тракториста.
Служив головним сержантом взводу у військовій частині А3425 (61-ша бригада, 1-й механізований батальйон), а також у 59-й бригаді (в/ч А2980, м. Гайсин). Разом із побратимами брав участь у боях на Миколаївському, Херсонському, Донецькому, Сумському та Харківському напрямках.
6 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Амбарне на Харківщині загинув головний сержант Збройних сил України Олександр Гунько. Під час атаки ворог застосував FPV-дрон, унаслідок чого воїн отримав тяжкі поранення.
Олександр Осадчук
Олександр Осадчук був серед тих, хто першим став у військовий стрій від початку повномасштабного російського вторгнення. Воював у складі 120-ї окремої бригади територіальної оборони, де освоїв стрілецьку справу, був кулеметником і зенітником. Виборював свободу та суверенітет України на харківському напрямку.
Після одного з боїв воїн вважався зниклим безвісти. У січні 2025 року надійшла звістка про його загибель, яка сталася 14 травня минулого року поблизу села Стариця Вовчанської міської громади Чугуївського району. Олександру було 35 років.
Сергій Гаджієв
Сергій Гаджієв служив у лавах ЗСУ на посаді стрільця-помічника гранатометника 3 відділення охорони 3 взводу охорони 1 роти охорони батальйону охорони.
Вірний військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконуючи військовий обов’язок, Сергій загинув 7 лютого 2023 року на Донецькому напрямку. Воїну було лише 33 роки.
Сергій Матяш
Сергій Матяш народився 1 грудня 1992 року у селі Мізяківські Хутори Вінницького району. Після школи вивчився у Вінниці на техніка-механіка. У 2018 році успішно закінчив Національну академію Національної гвардії України.
З дружиною виховував двох діток, чекав на поповнення.
Сергій долучився до війська у 2013 році, уклав контракт на службу з Національною гвардією України. З 2014 по 2018 брав участь у бойових діях в АТО/ООС. Його військовий шлях пролягав від Маріуполя до Бахмута.
З початком повномасштабного російського вторгнення чоловік добровольцем повернувся на фронт знову. Воював у складі 1 окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна. Був штаб-сержантом, головним сержантом розвідувального батальйону.
За сміливість та самовідданість, проявлені в боях, нагороджений відзнакою Головнокомандувача ЗСУ "Золотий хрест", а також медаллю "За оборону рідного краю", нагрудним знаком "Патріот Вітчизни", бригадною відзнакою.
Загинув 31-річний Сергій Матяш 2 серпня 2024 під час виконання бойового завдання у лавах 100 окремої механізованої бригади поблизу міста Залізне Бахмутського району Донецької області. 3 жовтня 2024 року у захисника народився син.
Філіп Дем'янчук
11 жовтня під час виконання бойового завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності України в районі населеного пункту Богуславка Ізюмського району Харківської області, загинув майстер взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних систем 1 аеромобільного батальйону, солдат ЗСУ.
