У селі Ялтушків, що на Вінниччині, вже рік працює кав’ярня пам’яті "Тихий куточок". Її відкрила місцева жителька Анжела Навертюк на честь свого чоловіка Віктора Навертюка, який загинув на фронті.
Оборонець загинув 27 січня 2024 року на Донеччині під час виконання бойового завдання. Був командиром інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу. Відкрити кав’ярню було їхньою спільною мрією.
"Він коли приїжджав на ротації ми любили ходити на каву завжди, у такі маленькі кіоски, він запитав мене якось чи таке мені подобається, я сказала так, і він говорив що відкриє мені такий, щоб я йому каву готувала", — сказала жінка.
Кав’ярня оформлена у зелено-чорно-сірих відтінках — це улюблені кольори Віктора. Його позивний на фронті був "Тихий", бо таким був характер, тож так і назвала заклад. Там — світлини захисника, особисті речі, нагороди та шеврони.
Серед найдорожчих речей — зів’ялий букет польових квітів, який Віктор подарував Анжелі ще на початку їхнього знайомства. Тоді, говорить, це був лише знак уваги, а тепер найцінніший подарунок і мотивація не опускати рук.
Щоб не втратити віри після загибелі чоловіка й дати приклад донечці Маї, якій три роки, Анжела почала реалізовувати їхню з Віктором мрію. Ремонт і облаштування приміщення робила власноруч.
"У мене дуже мало було коштів коли починала, я отримала ще останню зарплатню Віті, це 200 тисяч було, і ще люди скидалися, і мої гроші. Я відклала ці гроші і працювала, знайшла приміщення, і сама почала усе робити, бо і людей не було найняти за що", — розповіла жінка.
У "Тихому куточку" працює бариста Анастасія. Розповіла, клієнтів вистачає, особливо у спекотні дні.
"Зараз у спекотні дні, то прохолодні напої більшість ідуть. Мені дуже зручно, що в селі є така робота, і не треба нікуди їхати довго кататися",— сказала дівчина.
За рік кав’ярню відвідали не лише місцеві жителі, а й військові та волонтери. Анжела їх пригощає безкоштовно, а у відповідь гості залишають пам’ятні речі: шеврони, автографи, навіть гільзи чи не справні дрони.
Постійно діє й скринька для донатів на армію. Тут святкують дні народження, збирається молодь. Анжела зізнається: головне для неї — аби про Віктора пам’ятали. Бо ця кав’ярня — не лише місце зустрічей, а й жива історія людини, яка віддала життя за Україну.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube, Whatsapp та TikTok
