6 серпня у Вінниці, аби відсвяткувати Яблучний Спас, або свято Преображення Господнього, до Спасо-Преображенського собору віряни прийшли із яблуками, грушами, сливами, виноградом, випічкою та колосками.
Це одне з дванадцяти найбільших свят християнського календаря, тому в цей день дозволено послаблення посту: за церковною традицією можна вживати олію, рибу та вино. Про це Суспільному розповів прессекретар Вінницько-Барської Єпархії ПЦУ Архімандрит Софроній Чуприна.
"Традиція сьогоднішнього свята — це освячення фруктових плодів: яблук, грушок, сливок, винограду і інших плодів, які ми приносимо до храму. Перед цим читається молитва, і потім їх окроплюють свяченою водою", — сказав Архімандрит Софроній Чуприна.
"Ми в цей час освячуємо яблука, груші, плоди наші від урожаю. Саме віра в те, що нам дає Господь, вона повинна бути у нас в серцях. Потрібно бути добрими для своїх рідних і для всіх людей. Дуже важливо зараз зберігати наші традиції, які були ще задовго до нас. Ми повинні шанувати це все. Також потрібно шанувати духовність, яка передається нам з покоління в покоління", — сказала вірянка Тамара.
Тетяна Коваленко розповіла, що для її сім’ї спас — особливе свято. Сьогодні біля церкви освячують яблука, груші, пиріжки та букетики з колосся, квітів та пшениці.
"Ми завжди приходимо до церкви. Це дуже духовний великий празник для нашої країни і ми його завжди святкуємо. Це якась частинка щастя для нашої родини. Ми прагнемо миру, як усі українці", — сказала вірянка.
Свято пов'язане з моментом, коли Ісус Христос явився перед апостолами у зміненому вигляді. Ця подія описана в трьох Євангеліях — від Матвія, Марка та Луки. У них йдеться про те, що Ісус разом з найближчими учнями — Петром, Яковом та Іваном — піднявся на гору Фавор (на території сучасного Ізраїлю), де сталося чудо: обличчя Ісуса засяяло, а його одяг став білосніжним.
В українській культурі релігійне свято Спаса переплелося з аграрними традиціями. Тож до церкви заведено приносити кошики зі стиглими фруктами — яблуками, сливами, виноградом, медом — для освячення.
Ще одним важливим елементом є обрядовий сніп, який має різні назви: дідух, борода, дід. Його формують із пучків зернових, макових головок, іноді додають хліб або хліб із сіллю, рідше — яблука. У деяких регіонах замість зв'язаного снопа соломинки скручують у гудзь і прикрашають квітами, як-от льоном, васильками, безсмертником.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube, Whatsapp та TikTok
