Церковний прихід (російська назва парафії) у селі Великий Вистороп на Сумщині з УПЦ МП перейшов до Православної церкви України у 2024 році. Чому віряни зробили такий вибір і українська мова стала важливою для них під час богослужінь, а також як тут вшановують загиблих захисників – у матеріалі Суспільного.
Церкві Великомучениці Параскеви у Великому Висторопі, що на Лебединщині, понад 100 років. Її побудували на кошти Герасима Кондратьєва у 1898. Тут служили до середини ХХ століття. Коли помер тодішній священник, церкву закрили і влаштували в ній зерносховище, розповів нинішній настоятель, протоієрей Геннадій Коробейник.
Він сам приїхав сюди за призначенням у 1990 році. Будівлю відремонтував місцевий радгосп і церкву відкрили. Як згадав отець Геннадій, тоді це була перша церква, яка запрацювала в окрузі. Ікони принесли місцеві жителі, і відтоді тут був прихід Української православної церкви Московського патріархату.
За словами отця Геннадія, він давно хотів перейти на українську мову на службах, а з початком повномасштабного вторгнення його підтримали і парафіяни.
"Я вважаю, що до цього в нас було засилля Росії: як в школах, так і в душах, в сім’ях, в серцях. Рано чи пізно це б сталося — перехід до української церкви. Але війна це прискорила, люди гостріше відчули, що це не розбрат, як називає Росія. Наша церква активно допомагає як війську, так і сім’ям тих людей, які на фронті або загинули.Те, що робить зараз наша церква, — це не тільки правильно і вчасно, а це по-Божому", — вважає парафіянка Ольга Лобода.
"Ми всі дуже раді, що перейшли ми в Православну церкву України разом з нашим батюшкою. В нас тут були збори. Всі були за те, щоб перейти в Православну українську церкву. Ми більше розуміємо, що батюшка наш розказує", — додала інша парафіянка Лідія Остапенко.
Отець Геннадій говорить українською з дитинства, але понад 30 років прослужив церковнослов’янською мовою і завчені молитви довелося переучувати.
"Я давно вже читав Євангеліє українською мовою час від часу. І люди вже звикали до цього. Коли ми перейшли на українську мову, людина, виходячи з храму, – в неї щось залишається. Бо церковнослов’янської мови людина не розуміє багато слів, при читанні Євангелія, Святого Апостола. А от рідною мовою в людини щось залишається, і вона може цю зернину, щоб вона проросла, віра наша. Донести і до другої людини, що сьогодні була така служба і читалося Євангеліє з такими словами", — сказав Геннадій Коробейник, настоятель церкви Великомучениці Параскеви.
Парафіянка Марія Ткачук зазначила, що їй було складніше сприймати церковнословянську:
"Я ходила до церкви, і стояла, і слухала Слово Боже, але ж я багато чого не розуміла там. Всі люди задоволені, що все служиться нашою мовою, українською. Кожне слово зрозуміле".
У Великовисторопському храмі служать молебень за мир та здоров’я захисників.
"Молитва має силу велику, це подяка наша нашим воїнам. У мене син якраз зараз є, і знають, що ми молимося, просимо Господа, щоб укріпив духовні і тілесні сили, щоб була перемога", – розповів Геннадій Коробейник, настоятель.
На стіні церкви фотографії загиблих захисників з Лебединського округу. У молитві їх згадують поіменно.
"Тут є односельці, які тут зростали. Ви вирішили увічнити пам’ять і в молитві, кожного служебного дня, коли служба служиться, ми як за здоров’я поминаємо воїнів-захисників наших, так і поминаємо воїнів, які загинули заради нас. Бо кажуть: де є молитва, там є і душа", – пояснив настоятель.
Серед світлин загиблих воїнів є і фото молодшого сина отця Геннадія Василя. Він загинув на у грудні 2022-го, йому було 25 років.
"Раз така була мова: "Тату, мамо, чи ви думаєте переходити на українську православну церкву?" Він дзвонив. Кажу: "Так, думаємо". На жаль, він не дочекався, загинув".
Також у храмі фото сина пані Лідії. Дмитро Остапенко загинув під Торецьком у 2024 році.
Коли рік тому віряни переходили до ПЦУ, помічник отця Геннадія не погодився і залишив церкву. Тепер йому на службах допомагає дружина, яка за 30 років вивчила всі тонкощі церковної роботи. Зокрема, вона організувала церковний хор і допомагає в інших храмових справах.
Кількість парафіян, розповів отець Геннадій, з переходом до ПЦУ не змінилася. На свята та недільні служби приходить кілька десятків людей. Віряни, як і раніше, якщо потрібно, допомагають храму. Жертвують на Збройні сили України, на потрібні речі для військових. У церкві є відповідні запити, адже старший син отця Геннадія служить у війську.
Також церковна громада намагається утримувати в належному стані старовинну будівлю храму.
Читати ще
У Сумах відкрили Алею Слави Героїв
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber та Facebook
