“Треба донатити, ніхто нам цю перемогу не подарує”: як переселенка із Сєверодонецька адаптувалась у Сумах

“Треба донатити, ніхто нам цю перемогу не подарує”: як переселенка із Сєверодонецька адаптувалась у Сумах

Анастасія переїхала до Сум із окупованого Сєверодонецька півтора року тому. Розповідає: залишатись в окупації не планували з початку повномасштабної війни. Нині в місті залишились її рідні, тож що там відбувається знає від них.

Анастасія приїхала до Сум з Сєверодонецька Луганської області, після того, як місто було окуповане військами РФ. Про те яким був шлях евакуації та що цьому передувало говорити не хоче, каже — дуже важко згадувати.

“Треба донатити, ніхто нам цю перемогу не подарує”: як переселенка із Сєверодонецька адаптувалась у Сумах
Фото: Суспільне Суми

"Суми ми можна сказати обрали випадково. Це місто мені сподобалось тим, що воно мені нагадує моє рідне місто, воно так само не велике, компактне. Тут дуже гарна природа, в Сумах дуже добрі гарні люди, які завжди допоможуть", — говорить.

У Сумах разом з донькою живе останні півтора року. Розповідає, коли друзі дізнались, що їде саме сюди, то її не зрозуміли, адже тут до кордону з Росією близько 40 км, але виїжджати з окупації планували одразу.

" У нас сумнівів не було ще з 2014 року. Просто в культурному контексті ми не завжди розуміли, ми вірили, що є хороші росіяни, які адекватні, а є неадекватні, які у нас забрали половину області. Ми як ніхто бачили, як живуть люди на окупованих територіях. Вони приїжджали й розповідали. Тому, коли почалось вторгнення у нас не було жодних сумніві, що нічого доброго не буде", — розповідає жінка.
“Треба донатити, ніхто нам цю перемогу не подарує”: як переселенка із Сєверодонецька адаптувалась у Сумах
Фото: Суспільне Суми

В окупованому рідному місті у Насті залишилась мама: "Вона не захотіла з нами виїжджати тому, що для людей 60+ їхня домівка — це найважливіше, як вони кажуть ви ще молоді ви ще заробите, а ми от, це наші стіни, які для них інколи головніше за життя. Там все дуже погано. Стирають взагалі згадку про Україну, що колись вона там була. Місто наразі зруйновано, у місті немає зв'язку, спеціально його глушать, в місті немає опалення. В місті майже немає ніякої роботи, тобто пенсіонери отримують якусь допомогу. Там дуже активно діє пропаганда, в моє місто перше що зробили, це завезли телевізор з пропагандою".

34 роки, розповідає жінка, говорила російською і виховувала цією ж мовою дитину:

"Я на той момент я не розуміла, наскільки мова важлива, наскільки вона ідентифікує нас, тому, не одразу після вторгнення я перейшла на українську, але я вважаю, що чим менше ланцюгів нас пов'язує з ворогом, тим краще для нас самих"

Серед іншого, адаптуватись на новому місці, говорить Настя, їй допомогли в просторі “Вільна”, про який вона випадково дізналася з Інтернету.

“Треба донатити, ніхто нам цю перемогу не подарує”: як переселенка із Сєверодонецька адаптувалась у Сумах
Фото: Суспільне Суми

Менеджерка безпечного простору для жінок і дівчат “Вільна” Юлія Гукаленко пригадує, як Настя прийшла до простору:

"Коли її запросили на арттерапію, вона каже ні я не вмію малювати, я не буду, мені не подобається, я не буду ліпить, я кажу то ти була просто на майстер-класах, а я тебе запрошую на заняття, і коли вона прийшла, спробувала, взяла в руки, і зараз вона постійна відвідувачка усіх заходів. Не те щоб переборола щось, а просто з'явилось бажання щось робити".

“Треба донатити, ніхто нам цю перемогу не подарує”: як переселенка із Сєверодонецька адаптувалась у Сумах
Фото: Суспільне Суми

Анастасія говорить: хочуть повернутися в рідне місто, яке буде українським.

"Треба донатити, треба робити все для того, ну… чуда не буде, ніхто нам цю перемогу не подарує, ніхто нам ці території не віддасть", — додає жінка.

Згідно з даними Єдиної інформаційної бази внутрішньо переміщених осіб, станом на кінець 2023 року в Сумській області обліковувалось 84 798 людини, з них 50 611 жінок.

Читайте Суспільне у Telegram

Долучайтесь до нашої спільноти у Viber

Підписуйтеся на наш Instagram

На початок