Протягом 2022-2023 років на Сумщині було пошкоджено близько 145 закладів освіти. У прикордонних громадах невистачає медиків та проблеми з перероблюванням сировини на готову продукцію. Про це та загалом про гуманітарну ситуацію в регіоні Українському радіо Суми розповіла керівниця Регіонального офісу "U-LEAD з Європою" у Сумській області Марина Лобова.
Послухати повний випуск можна за посиланням.
Освіта. Є навчальні заклади, які зачиняють, а є які відбудовують
За словами Марини Лобової, освітня сфера з початку повномасштабного вторгнення зазнала серйозних змін. В цих умовах безпека учасників освітнього процесу, а це і вчителі, і вихованці, залишається пріоритетним питанням.
Якщо говорити про виклики 2023 року, то, окрім безпекової ситуації, важливим було питання організації якісних послуг під час дистанційного навчання і викликом, щодо прикордонних громад. Нажаль, є випадки припинення діяльності закладів освіти, шляхом ліквідації, зменшення кількості учнів і є випадки руйнування приміщень закладів освіти. На Сумщині з початку повномасштабного вторгнення пошкоджено близько 145 закладів освіти та деякі з них повністю були зруйновані. Але протягом останнього року, збільшилася кількість закладів, в яких було проведено певні відновлювальні та ремонтні роботи, мова йде про громади, які знаходяться у більш безпечній зоні.
Медицина. Кадровий голод та не "доступні ліки" у прикордонні
Ми розуміємо, що часом навіть машина швидкої допомоги не може доїхати на прикордоння своєчасно, і це є викликом. Але, що стосується надання медичних послуг загалом, то ця ситуація є контрольованою. Але, звісно, в цій сфері, як і в освітній, зважаючи на війну, є певні виклики – це, перш за все, недостатність кваліфікованих спеціалістів, медиків з відповідною освітою, особливо у прикордонних громадах.
У 2023 році, за інформацією НСЗУ, було укладено договори як з комунальними, так і з приватними надавачами медичних послуг і вартість їх сягнула майже 4,5 мільярда гривень.
Багато пацієнтів на Сумщині користуються ініціативою "доступні ліки", але потрібно сказати, що відсоток погашення таких рецептів у містах і селах, дуже різниться. У містах – це 100% показних, у селах – набагато менше. І, взагалі, у сільській місцевості лише декілька аптек мають договори з НСЗУ.
Їжа. Або перероблюємо, або зберігаємо
Як виявилось, одна з головних проблем - необхідності й неможливості одночасної перероблювання продукції, яка виробляється. До прикладу, може бути вирощена значна кількість урожаю, але немає можливості для його зберігання і перероблювання. І, відповідно, це призводить до того, що в певний період часу може бути надлишок такої продукції, а в інший період її нестача.
Цьогоріч Зноб-Новгородська громада отримала субсидію від програми "U-LEAD з Європою". В цій громаді, з метою забезпечення харчовими продукти вразливих верств населення, була створена "Аграрна сервісна служба". В рамках проєкту було вирощено великий врожай картоплі і вже зараз громада розв'язує питання її зберігання та перероблювання.
Якщо говорити про прикордонні громади, то перероблювання і зберігання продукції на їх території – наразі, є надскладним завданням. Тому тут можливо було б використовувати такий механізм, як співробітництво територіальних громад і запроваджувати партнерство із сусідніми або навіть із віддаленими громадами. Щоб врожай вирощувався на території прикордонних громад, але перероблювався і зберігався на більш безпечній території. Тому, це питання є актуальним і громадам потрібно ще працювати над підготовкою якоїсь галузевої програми, програми продовольчої безпеки.
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
