Новоіванівка розташована за 5 кілометрів від кордону з Росією. Обстріли тут регулярні. В селі залишаються жити 26 людей на 16 родин, які відмовляються кидати свої домівки. Як живуть мирні мешканці прикордоння, в умовах повномасштабного вторгнення — у матеріалі Суспільного.
За словами старости Гуринівського старостату Юлії Яценко у Новоіванівці залишаються жити 26 людей.
"Дуже страшно, дуже важко тут жити. Магазинів тут у нас немає. Є виїзний магазин. В село в саме вони не заїжджають, оскільки тут заборонена зона. Вони доїжджають на початок села, люди туди ідуть і купують те, що їм необхідно. Швидка до нас не їде, бо це заборонена зона. Поліція до нас не їде, бо це заборонена зона для їхнього перебування. Сюди треба спеціальні дозволи".
У дім сусідки пані Лариси влучив російський снаряд. Від вибуху повибивало шибки та посікло стіни у хатах поблизу.
" У червні, коли бомбили - хату по-сусідству розбили. Там всі вікна повибивані. Падало по всіх городах у нас. Як сильно стріляють, виїжджаємо в Білопілля. Але ж тут господарство, собаки. Немає куди їх забрати. Стріляють майже кожного дня. Так і живемо, у погріб бігаємо, у кочегарці ховаємось. Більше немає де ховатись нам".
Попри системні обстріли, не збирається виїжджати із села і Олександр. Каже, мешкає тут останні 30 років.
"Буває таке, що на тиждень разів 3 літають снаряди. У ставку рибу поглушили".
"Немає газового опалення. У нас електрики буває немає по місяцю. Кожного місяця у нас 2 тижні світла немає. Якщо світла немає, то в нас нема жодного колодязя, щоб пити воду. Один колодязь є, але там вода не питна і коли у нас немає світла, то йдемо до криниці аж до дамби", — додала пані Лариса.
За період повномасштабного вторгнення населення Новоіванівки скоротилося майже втричі рази. На початок 2022 року в селі мешкало 65 людей, нині залишилось 26.
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
