Олександр Козюля протягом двох скликань очолював прикордонне селище Свеса, зараз чоловік на пенсії й веде власний ютуб-канал “Свеса. Літопис”, на якому періодично викладає історичні відеозаписи.
Протягом багатьох років Олександр Олександрович фільмував життя рідної Свеси, під його керівництвом в селищі майже 10 років працювало місцеве телебачення. А розпочалось все в 1965 році, коли йому придбали першу кінокамеру і вони з друзями вирішили знімати власний фільм, розповідає чоловік.
“Моя бабуся до мене дуже добре ставилась і купила мені кінокамеру. Вирішили, що у нас є все, щоб зняти кіно. До того ж не просто кіно, а “Три мушкетери”. У нас не було коней, але у нас були велосипеди, у нас вже були костюми мушкетерів. І ми почали знімати це кіно.
А на початку 1990 років у ентузіастів виникла ідея створити місцеве телебачення.
“Ми домовились з адміністрацією заводу купити відеокамеру, яка була на той час дуже хороша – напівпрофесійна. І, звичайно, ми намагались знімати всі події, які відбувались у селищі. Наш добрий знайомий з Глухова приїхав і говорить, що вони зробили телевізійну передачу: придбали ретранслятор і приєднали до нього відеомагнітофон. Звичайно, ми розкрутили цю ідею. Придбали ретранслятори, а дирекція заводу придбала нам великі тарілки й ми почали видавати наші матеріали, вже як телевізійні передачі”, - згадує Олександр Козюля.
Місцеву телестудію назвали “Синя криниця” – за назвою однієї з природних пам’яток, яка вважається символом селища.
“На початку ми знімали концерти, але потім почали робити вже більш серйозні передачі. Наприклад, ми зняли передвиборчу передачу, де виступало 5 кандидатів на посаду селищного голови і найцікавіше, що це все транслювалось в прямому ефірі. Можна було зателефонувати та поставити питання”, - пояснює чоловік.
На початку 2000-х років підприємство “Свеський насосний завод” опинилось у руках немісцевих керівників. Тоді, каже Олександр Козюля почав занепадати палац культури, а в ентузіастів, навіть, забрали відеокамеру.
“У той час я був головою профспілкового комітету й у нас були конфлікти з адміністрацією заводу, бо потрібно було приймати колективну угоду. І той директор, який прийшов, почав застосовувати силові прийоми: у нас відібрали камеру, а коли відібрали камеру, то як тоді знімати?”, - каже чоловік.
Але знімати відео про Свесу Олександр Козюля не перестав. Робив це і коли сам два строки обіймав посаду селищного голови. Завдяки цьому у нього залишився архів, який він зараз публікує на власному ютуб-каналі “Свеса. Літопис”.
“Зараз з’явилась змога всі ті матеріали показати через ютуб. Ми почали викладати свої стрічки, всі вони були різні: одні просто хроніка, інші – розповіді про людей.
За словами Олександр Козюлі, у нього ще багато архівних відео про Свесу. Вони періодично з’являтимуться в його літописі.
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
