"Ніхто мені його не поверне" – це слова 63-річної мешканки села Бишкінь Сумського району Валентини Оношко. На її подвір’я 26 лютого прилетів російський танковий снаряд. Історія жінки, яка через пожежу від російського снаряда втратила все, що накопила за життя — в матеріалі Суспільного.

"Згоріло все. Не лишилося й макової зернинки, не зосталося жодного куточка, не зосталося", — говорить жінка.
Будинок господині, площею майже 75 кв., вигорів ущент.
"Був другий поверх. Он лежать балки, то був балкон, він впав. Усе розвалилося. І хата була з’єднана переходом. Усе було зроблено. Оббито вагонкою дерев’яною. Усе було красиво. З переходу — вхід у літню кухню. Літня кухня теж — велика, у ній — і газ, і "руська пічка". На Великдень паски пекла кожного року. Далі — погріб. Усе було під одним дахом. От тепер, я думаю, мабуть, воно неправильно робиться, що під одним дахом. Згоріло одразу все", — каже Валентина.

Окрім будинку, згоріли сарай, дровник та гараж.
"Скільки там згоріло всього. Там і дві бензопили згоріли: "Мотор Січ" і "Штиль". Скільки кіс, воно у селі все потрібне. Машина стояла. Машину встиг брат вигнати. Відігнали до лісу. Ще забрали маленький тракторець отут стояв, вигнали", — розповідає вона.

У свої 63 роки жінка лишилася всього.
"У мене не лишилося ні ложки, ні виделки, ні тарілки, нічого… Що дають люди. Оцей одяг – це мені дали люди", — каже Валентина.

Облаштовувала жінка свою господу понад 15 років. Заробляла, продаючи городину, яку самотужки вирощувала.
"Працювала і у Запоріжжі контролером, і на хімії робила. Мала шкідливі умови праці. Через це у 45 років пішла на пенсію і заробила і гарячий стаж, і теплий, а потім приїхала на свою батьківщину і тут доробляла. У колгоспі доробляла. Робила на фермі, а разом з тим жила з господарства, бо скільки ж у селі платили – копійки. Усе з господарства. Ранню картоплю продаємо на базарі. Бачите, скільки полуниці насаджено, скільки малини насаджено – усе на базар». Грошей завжди не вистачало. Як вторгуємо. Щось приробиш, – тоді добудовуєш. Але настало 26-те число…", — згадує пані Валентина.

Пані Валентина говорить: в її господу влучив снаряд із російського танка.
"Він вдарив із цього боку, почав горіти сарай. А на сараї, як завжди в селі, — сіно, солома. І загорілося звідси. Тут перехідні двері стояли. Усе горить – тушити нічим. Пожежникам телефонуємо. Відповідають: "Військові дії". Не виїжджають пожежники. Ще може хоч би якось, так все одно ніде води не візьмеш, так танки йдуть. Тільки до будинку наблизимося з братом, отам за деревом. Кричить: "Не висовуйся зараз". Хто його знає, чи вони б стріляли чи не стріляли. Ми не знаємо. А страшно ж все одно", — розповідає жінка.

Оцінити зруйноване російськими військовими майно жінці важко.
"Я його оцінити не можу. І ніхто мені його не верне, і ніхто мені його не відшкодує. 63 роки мені. Я не можу. Усе життя заробляла. Немає живого нічого", — додала вона.
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram