Волонтер Олександр з Німеччини купив мікроавтобус, щоб розвозити українцям гуманітарну допомогу. Днями він привіз вантаж у Сумський район.
Гуманітарну допомогу спочатку фасують. В пакети складають продуктові набори. Кажуть, що до кожного додаватимуть те, що люди попросять додатково.
Засоби гігієни, їжу і ліки з Вінниці привіз Олександр. Розповідає, що народився у Києві, живе у Німеччині, має харківське коріння. Каже, мікроавтобус купив спеціально для того, щоб допомагати. Вже возив гуманітарний вантаж у Чернівці, Харків та Чернігів. Через спільних знайомих розшукують місцевих мешканців, які знають потреби сусідів, закуповують і потім розвозять конкретним людям.
Пан Олександр вважає: найефективніший спосіб передати гуманітарну допомогу – це передати її власноруч. "Мені здавалося, що треба щось робити. Я колись був пов'язаний з великими благодійними організаціями, і знаю, що це не завжди так працює, як треба. Буває, допомога не доходить, буває, через корупцію, буває, через якісь домовленості. Це всюди так. І тому коли особисто в руки отримав і віддав, і все це зняв і людям вислав – це, мені здається, найкорисніше, що можна зробити", – говорить волонтер Олександр Толба.
Олександр розповідає, що були випадки, коли фури з гуманітаркою просто десь зникали. "Наприклад, так було з Харковом. Мені сказали, що фура вийшла на Харків, а там кажуть: "Де ця фура? Ми нічого не бачили." Я не знаю, що з цим робити, це якісь свої проблеми, які має уряд вирішувати."
В поїздках Олександру допомагає Ольга з Вінниці. Жінка розповідає, що раніше служила у прикордонних військах. Тепер має продовжувати нести присягу, яку колись давала українському народові. "Їздимо, закуповуємося усім, де можна, в Європі, і в Румунію ми їздили. Спочатку було важко навіть між собою, знайти, як правильно регулювати наші обов'язки, хто чим має займатися. Але ми вже налагодили цей зв'язок і вже кожен займається своєю справою", – розповіла волонтерка Ольга Коцур
Перша адреса – в селі Барвінкове під Сумами. В цій родині дідусь із бабусею самі виховують двох онуків, 10 і 12 років. "За себе вже не думаєш нічого, стараєшся для дітей, щоб у них все було", – говорить бабуся.
Список людей, які потребують допомоги, взяли у сільській раді, – розповідає місцева жителька Анжеліка Соколенко. Каже, що напередодні особисто відвідала всі ці сім'ї, аби переконатися, що допомога потрапить за адресою.
Наступна у списку – одинока бабуся. Вона до гостей не вийшла, тож пакунок залишили біля порогу. Майже в кожному дворі питають про ліки, особливо серцеві. Волонтери віддають те, що є зараз, і обіцяють наступного разу привезти замовлення.
Місцева координаторка Анжеліка Соколенко розповідає, що в селах люди особливо потребують допомоги. У громаді як мінімум 150 сімей, які у важких життєвих обставинах або не можуть виїхати в місто за їжею та ліками. Це літні люди, сім'ї в яких є інваліди, багатодітні родини. "Всі думають, що якщо у селі є город, то людина може вижити. Так, може вижити з картоплею, але в основному люди не бачать тут ні хліба, ні макаронних виробів, не кажучи вже про фрукти і ліки", – говорить волонтерка села Барвінкове Анжеліка Соколенко.
Бабуся, у чиїй сім'ї троє дітей, розповідає, що з продуктами наразі скрутно. Особливо потребують засипок і цукру, дитячих засобів догляду. "Щоб мир був, сподіваємось. А то як грюкотало, то в погріб, то з погреба, діти кричать", – розповіла мешканка села Барвінкове Надія Омелянівна.
Сім'я з Верхньої Сироватки постійно потребує ліків і засобів гігієни, тут важкохворі дитина і чоловік.
Волонтери залишають те, що є в наявності зараз, та з'ясовують, що привезти наступного разу. Протягом одного дня волонтери планували передати допомогу у трьох селах: Барвінкове, Верхня Сироватка та Старе село. Далі гуманітарний вантаж повезуть у Харків.
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
