Тростянець звільнили 26 березня після майже місяця російської окупації. Кореспонденти Суспільного продовжують спілкуватися з місцевими жителями та розповідати про наслідки окупації міста.
На одній з вулиць Тростянця розтрощені будинки, розбиті цивільні авто, зруйновані гаражі. Російські військові під час окупації зайняли двоповерховий будинок. Там влаштували склад боєприпасів. Мешканців будинку вигнали до підвалів, говорить Ніна Бабіна.
“Упав снаряд. Спочатку обстріли були і пошкодило гараж, пошкодило машину. Шість років машині в хорошому стані. Заробляли разом, накопичували копійка до копійки. “Ява” мотоцикл і “Планета” мотоцикл, гараж вже не підлягає відновленню, вікна повибивані, двері негодні, квартира розбита взагалі у прах і пух”, – розповідає Ніна Бабіна, мешканка Тростянця.
Місцевий житель Олександр Власов загинув за кілька днів до звільнення міста. Вдова загиблого говорить, виконував завдання українських військових.
“Попросили наші воїни Української армії, що звільняли нашу вишку, пройти подивитися на “Лісгосп” наш, чи є там російські вояки. Він погодився, він пішов. Він підірвався на міні просто навпроти дому, 200 метрів, 21 березня. Він ніколи нікому не відмовляв. Він просто вийшов з дому і не повернувся. Його просто розірвало на міні”, – каже Тетяна Власова, вдова загиблого.
Під час окупації Олександр Власов безкоштовно возив та ховав померлих тростянчан, бо росіяни забороняли містянам виходити з підвалів – боялися, що місцеві здадуть їхні позиції ЗСУ. Тетяна допомагала чоловіку.
“Машина у нас була. Одну в нас вкрали орки російські. Ця машина, “драконьчик” наш улюблений. Він возив “груз 200”. Ми з ним раз провезли разом трьох трупів, потім він сам провозив. Люди просили, він возив безкоштовно”, – говорить Тетяна Власова.
Чоловік допомагав іншим з похованням, а його самого не могли поховати до звільнення Тростянця.
“Чоловік пролежав розірваний на міні рівно 7 днів. Просто це дуже важко, коли він лежить в гаражі і ти його бачиш кожного ранку і щовечора. Просто дуже важко. Росіяни казали: ще не час, ще не зараз, пару днів – все вирішиться”, – розповідає Тетяна Власова, вдова Олександра Власова.
На вулицях Тростянця із вцілілого – танки РФ. Їх росіяни кинули, тікаючи від 93-ї бригади, коли та звільняла місто. На одному з танків залишилася недоїдена шоколадка з місцевої фабрики. Саму ж шоколадну фабрику військові РФ спалили.
“Був із ними чеченець. Це падлюка з падлюк – не людина. І дуже багато їх було з Донецька. Вони продали Батьківщину свою, приїхали сюди відловлювати АТОвців. Їх і катували навіть, було багато таких випадків”, – говорить Микола Романіка, мешканець Тростянця.
Володимир Фрик разом з вагітною дружиною переховувалися на околиці міста – в сосновому лісі.
“Я перебував з сім’єю вдома на “Лісодослідній станції”. Це дуже відоме місце в нашому місті, воно дуже мальовниче і красиве. Туди дуже часто приїздили екскурсії. Зараз цього місця ми не маємо. – Що там трапилось? ( – кор.) – Обстріл артилерійський, обстріл танковий. Впритул. Підступний, як вся війна цієї клятої країни, яка зветься Росія”, – каже Володимир Фрик, мешканець Тростянця.
Читайте також
- У Тростянці чоловік протягом п'яти годин після обстрілів гасив пожежу в багатоповерхівці
- Закатований і вбитий росіянами біля Тростянця чоловік – український спортсмен Сергій Проневич
- На Сумщині знайшли тіла закатованих мирних жителів
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
