У сумській бібліотеці 7 грудня відкрили виставку до Дня української хустки. Найстарішій з них – до ста років.
12 різних хусток, кожна зі своєю історією і кожна – частина сімейної історії жінок, які працюють у бібліотеці.
"Моя хустка – це хустка моєї бабусі, яка перейшла у спадок спочатку моїй мамі, а потім моя мама подарувала її мені", – розповідає завідувачка бібліотеки-філії Світлана Дубовик.
"Такі хустки – у клітинку, теплі, шерстяні, – жінки носили в селах зимою, вони їх зігрівали у холодну пору року. Ця хустка залишилась мені після мами. На жаль, мама нас покинула недавно. Це – мій біль, і ця хустка залишилась мені як пам’ять про маму, і я її зберігатиму все свої життя", – говорить бібліотекарка бібліотеки-філії Катерина Ніколенко.
Наталія Доценко розповідає, що в їхній родині хустки не просто передавали з покоління у покоління, а й завжди носили і пишалися ними.
"Я хочу показати вам хустку, якій дуже багато років. Ця хустка дісталася мені від матусі, а матусі моїй – від моєї бабусі. Моя бабуся жила на Ізюмщині, це той край, де голод з 30 по 35 роки був найсильніший. Продавалося усе, ікони, хустки не продавалися ніколи. Моя матуся отримала цю хустку. Вона подарувала цю хустку мені і сказала: "Хай вона в тебе як оберіг". У мене ще було декілька хусток, які подарувала мені бабуся, а я подарувала своїй онучці Марійці, і вона теж носить з великим-великим задоволенням", – каже завідувачка відділу обслуговування бібліотеки-філії Наталія Доценко.
Жінки знають кілька десятків способів зав’язувати хустку, нещодавно дізналися новий варіант.
Також працівники бібліотеки долучилися до загальноукраїнської акції "Зроби фото/відео з українською хусткою". У мережі Фейсбук вони виклали фотографії зі своїми експонатами.
Що відомо
- День української хустки — свято неофіційне. Відзначають його з 7 грудня з 2019 року з ініціативи вінницького Клубу успішних жінок. У цей день жінки різних національностей і країн можуть об’єднатися, надівши українську хустку і таким чином сприяти збереженню однієї з українських традицій.
