У неділю, 16 лютого, хокеїстки муніципального спортивного клубу “Сумчанка” вибороли “бронзу” Кубку європейських чемпіонів з індорхокею. Дівчата стали третіми серед восьми команд Європи у елітному дивізіоні. Про перемогу вони розповіли журналістам Суспільного.
На груповому етапі турніру дівчата зіграли внічию з нідерландським “HDM”, перемогли англійський “East Grinstead”, та програли іспанському ”Campo De Madrid”. У підсумку - друге місце у групі і путівка у півфінал.
“Не можна сказати, що якийсь матч був більш важливий, - розповідає гравчиня Вікторія Стеценко, - Всі три матчі, які були в груповому етапі, вони всі були важливі. Нервували ми в кожному матчі. І в першому, коли ми грали з голландками, була нічия, але все одно ми дуже зраділи. Бо це був матч, в якому було багато моментів, в яких нам щастило. Був рахунок 2:2. Наступний матч був з англійками. В цьому матчі довго була нічия. Потім ми розігралися і почали вигравати в цьому матчі. І, як кажуть, пішло, так пішло - почали забивати. В матчі з іспанками нас влаштовували всі три результати. Але, незважаючи на те, що ми програли матч з іспанками,ми все одно святкували цей програш” .
Потім був півфінальний матч з німкенями, про нього згадує капітан команди Євгенія Мороз: “Якщо казати про емоції, то було повне спустошення. Тому що ми дуже багато вклали в цей матч, дуже хотіли грати саме у фіналі. Для цього було зроблено дуже багато, але знову повернемося до того, чого ми не можемо змінити, - це було суддівство, це було три гравці на полі проти шістьох, чи вісьмох, які грали проти нас. Шестеро гравців плюс двоє суддів. Тому, звичайно, коли ти вкладаєш і віддаєш, щоб завтра грати у фіналі, а гратимеш завтра в такому втішному фіналі за “бронзу” - важко зібратися потім. Але ми всі розуміли, що медаль можна виграти. Вона буде іншого гатунку, але наша”.
У “бронзовому” матчі “Сумчанка” зустрілась з хокейним клубом “Мінськ”. Капітаном білоруської команди була вихованка сумського хокею Євгенія Керноз, з якою дівчата крали в клубі і збірній.
“Ми разом грали два тижні тому на чемпіонаті Європи. Це також було складно, і її трошки не вистачало, хотілось, щоб вона була поруч, не на тій лавці трішки, не на тій половині поля. Було складно. Мені складно уявити, наскільки важко було їй, тому що вона грала проти нас. Перед грою, коли ми обмінювались вимпелами, ми з нею обнялись. Вона так віддала і стоїть. Я кажу їй ні - давай обніматися” , - розповідає про цю ситуацію капітан "Сумчанки" Євгенія Мороз.
У матчі за третє місце “Сумчанка” перемогла білорусок з рахунком 6:5. Шостий гол став у підсумку “бронзовим”.
“Це був неперевершений гол, - згадує гравчиня Юлія Шеченко, - Коли вони грали шість проти пяти, і Женька, наш капітан, віддає довгу передачу через все поле, і Оля в один дотик забиває цей м’яч. Я сиділа в той момент на лаві запасних, і ці емоції були неперевершені. Рахунок на табло 6:5, залишається півтори хвилини. Це, мабуть, незабутній час. І ми - з медалями”.
Кращим бомбардиром турніру судді визнали Ольгу Гончаренко: “Я не могла повірити, що сталося. Потім я повернулася на дівчат, коли всі почали з лавки бігти, кидати клюшки, і обійматися. Ці сльози щастя. Неможливо було стримувати ці емоції”.
Гравчині “Сумчанки” у складі збірної 10 років тому виграли “золото” чемпіонів Європи з індорхокею. У складі тієї команди була і Євгенія Мороз: “Золото” - є “золото”. Ти відчуваєш себе переможцем і чемпіоном. Але, за дивним збігом обставин, на цьому турнірі, коли ми посіли третє місце, нам поставили пісню “We Are The Champions”. Ми обнімалися і співали при невеликій кількості українських вболівальників і при великій кількості людей, які підтримували голландок і німкень. Ми стояли і співали з трибунами “We Are The Champions”. А коли закінчився фінальний матч, була пісня “Life Is Life”. Тому ми, мабуть, відчували себе чемпіонами. Перш за все, для себе. Бо в рівних умовах грати довелось, мабуть, нам всім”.
