Радари не бачать FPV-дронів, а під час блекаутів гул генераторів заглушує їхній звук. Тому Путивльська громада створила свій Telegram-канал, щоб попереджати людей про небезпеку. Голова громади Костянтин Гаврильчук розповів Суспільному, як живе прикордонна громада, де діти вчаться в укриттях, бюджет втрачає мільйони, а до зими готуються з генераторами.
Зміна безпекової ситуації
Від 2022 року, коли по громаді били мінометами й артилерією, війна змінилася, каже Костянтин Гаврильчук. Нині по населених пунктах б'ють КАБами, а до міста цього року долітають FPV-дрони, зокрема на радіокеруванні.
«Спочатку по автомобілях. І, на жаль, пам'ятаємо випадок, що проходила жінка. Було ураження. Вона отримала важкі поранення, її швидко доправили до лікарні. На жаль, з великою крововтратою вона загинула. Це не означає, що кожен день по нас б'ють, звичайно. Але ми бачимо, що удари посилюються», — розповів він.
За словами голови громади, під час блекаутів працюють генератори, і через їхній шум людина може не почути FPV-дрона. Радіолокаційні системи такі дрони не фіксують. Тому громада створила Telegram-канал для оповіщення про небезпеку FPV, до якого вже долучилися близько 5300 людей. Це стало можливим завдяки підтримці Збройних сил та їхньому оснащенню.
Разом з районною й обласною військовими адміністраціями громада також працює над захистом доріг, зокрема, антидроновими сітками.
Населення громади
Путивльська громада налічує близько 19,5 тисячі жителів, із них приблизно 1700 — внутрішньо переміщені особи. До повномасштабного вторгнення було близько 20 тисяч. Голова громади пояснює: відтік населення компенсували переселенці.
До громади входять 55 сіл і місто. Відстань до кордону із Росією в одних місцях починається від нуля, в інших — 35 км. У п'ятикілометровій зоні — Малушине, Мишутине, Казаче, Сімейкине. Згодом обстріли охопили й інші села, зокрема Рев'якине, Шулешівку, Веселе та Погаричі, за словами Костянтина Гаврильчук.
Із п'ятикілометрової зони людей евакуювали. Але зона ураження розширюється, і частина мешканців, наприклад, у Рев'якиному за 12 км від кордону, виїжджати не хоче.
«Ми просимо організації, від "Білих Янголів" до міжнародних фондів, які мають броньовані автомобілі, готові вивезти людей. Люди не хочуть, вони залишаються і працюють», — каже Гаврильчук.
РФ б'є по найближчих підстанціях, тож люди можуть тривалий час бути без світла. За словами голови громади, одну підстанцію зруйнували повністю: захистити її на такій відстані від кордону неможливо. У віддалені села громада завозить генератори, встановлює пункти підзарядки телефонів, привозить продуктові набори та набори гігієни. Незабаром оформлюватимуть паливну деревину на зиму.
Руйнування
За словами Гаврильчука, майже весь житловий сектор у п'ятикілометровій зоні зруйнований. Пошкодження сягають і 10–15-кілометрової зони: у Рев'якиному знищені клуб, школа і житлові будинки. Руднєве російські війська обстріляли РСЗВ: за один день там зруйновані магазин підприємця, його будинок і три автомобілі, на яких він возив товар. По Путивлю прилітали «шахеди», один з яких влучив у готель приватного підприємця. Є пошкодження покрівель, вікон і стін.
Громадянам оформлюють компенсації за програмою «єВідновлення», але у багатьох немає документів на житло.
«Люди колись купили хату, потиснули руки, і все, без переоформлення. А коли відбувається руйнування, у них немає жодного документа, який дає право на допомогу», — пояснює Гаврильчук. Фонди виплачують додатково близько 10 800 гривень, але «житло ти вже не відновиш».
Транспорт
У 2022 році тодішня система міських перевезень зупинилася. Спроби запустити автобуси у 2023-му не вдалися: перевізник відмовився, коли йому запропонували вартість квитків 15, а згодом 30 гривень. Тоді громада створила власний комунальний автобус через підприємство «Благоустрій громади». Проїзд для населення коштує 10 гривень.
Сільські населені пункти обслуговує соціальний автобус благодійної організації «Проліска»: раз на тиждень він забирає людей до міста — до банку, Пенсійного фонду, лікарні чи магазинів — і повертає після обіду. У села, що ближче до кордону, через безпеку цей автобус не їздить. Туди продукти й необхідне возять власними авто старости та діловоди громади.
Освіта і укриття
У громаді навчається 1276 школярів, у двох міських садочках — по 250 місць. Діти навчаються за змішаною формою, і, за словами Гаврильчука, з 2025 року — лише в укриттях. Через нестачу приміщень класи чергуються: тиждень навчаються очно в укритті, тиждень дистанційно. Батьків регулярно опитують, яку форму вони обирають. Завдяки UNICEF громада розширює укриття в закладах освіти, щоб за бажанням батьків більше класів могли вчитися очно.
«Укриттів не може бути достатньо. Просто проєктно-кошторисна документація коштує мільйон гривень. А підземна школа, щоб її зробити нормально, — мінімум до 100 мільйонів гривень, а можливо, вже й більше. А коли в тебе мінус по бюджету, питання: як?»
За словами Костянтина Гаврильчука, за підтримки міжнародних партнерів громада пристосувала під укриття максимум площ у школах, садочках і центрі позашкільної роботи.
«Укриттів багато не буває, чесно кажу».
Звичайними укриттями люди майже не користуються, а ходять переважно до пунктів незламності, коли тривалий час немає світла.
«Коли тривоги майже 22 години на добу, ми вже не реагуємо. Бо тоді треба зачиняти міську раду, всі інфраструктурні об'єкти і йти в укриття. Виходу немає».
Бізнес і аграрії
За словами голови громади, бізнес працює і відновлюється. Готель, у який влучили два «шахеди», відновили: власники встигли вийти після першого БпЛА, який упав поруч.
«Я таким людям можу сказати лише "дякую". Вони не злякалися, не поїхали, як і ми всі».
Аграрний сектор він називає складним: біля кордону землі втрачені, а на полях трапляються міни та боєприпаси. Аграрії повідомляють про них, після чого виїжджають сапери.
Бюджет
Першою втратою стала п'ятикілометрова зона від кордону — орієнтовно 3–4 мільйони гривень, а з розширенням зони втрат побільшало. Громада втрачає орендну плату за землю, а люди — виплати за паї, і від цього скорочуються надходження від податку на доходи фізичних осіб.
Остання заправна станція в громаді Marshall не працює, але бюджет планують за показниками минулого року. Тож заплановано акциз, якого не буде: втрата вже становить 5 мільйонів гривень, каже Гаврильчук. Громада звернулася до Міністерства фінансів, щоб її звільнили від такого акцизу як комунальні заклади:
«Ми платимо гроші в інший регіон, інший регіон заробляє з наших бюджетів».
Кошти доводиться спрямовувати на фортифікації та захист замість розвитку громади.
«Найгірше — це люди. Людей ти не купиш, не повернеш, не навчиш за один день. Ці втрати, напевно, обрахувати просто неможливо».
Підготовка до зими
Наприкінці 2025 року громада придбала інвертор на 25 кВт і акумулятори на 55 кВт. Завдяки цьому всю зиму працював 25-метровий басейн у центрі позашкільної роботи, куди їздять люди з Шостки, Конотопа та Глухова. Вода в ньому мала 28 °C, а працював він на енергозберігальних технологіях.
Нині генератори є на водоканалах, у школах, садочках, у міській раді та на інших об'єктах, мінімум по одному всюди. Але, зважаючи на досвід Шостки, де були пошкоджені газорозподільна станція і підстанція, а міська інфраструктура працювала на пальному, Гаврильчук наголошує: лише на генераторах не вижити. Потрібен щонайменше другий, бо перший може зламатися. Узимку це загрожує замерзанням труб і виходом обладнання з ладу, додає Костянтин Гаврильчук.
«Перше завдання — підготовка до зими, щоб ми могли зігрітися, як мінімум, вижити і рухатися вперед. Друге, це захист. Зараз розглядаємо можливість щодо антидронових доріг. Вони є частково: до міста вже зроблені. Зараз розглядаємо по місту. Щоб хоча б на основних вулицях, дорогах спробувати встановити антидроновий захист хоча б від FPV. Третє, хочу подякувати нашим людям, бо для мене вони — цінність».
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber та Facebook
Підписуйтеся на наш Instagram та Threads
Додайте Суспільне Суми в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах
