Сумські історики розповіли, що доречно відокремити День міста від Дня його визволення. Які дати пропонуються, які з них вважаються історично правильними та чому, а також чи варто переносити День міста Суми з вересня на іншу дату — у матеріалі Суспільного.
2 вересня 2004 року в Сумах відкривали пам'ятник герою Другої світової війни Івану Кожедубу. Подію приурочили до 350-річчя міста та 61-ї річниці його визволення. За словами сумського історика В'ячеслава Артюха, поєднання цих дат було частиною радянської моделі історичної пам'яті.
Олександра Кремезна, завідувачка краєзнавчого відділу Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки, показує статут міста, надрукований у газеті «Суми й сумчани». У документі чітко зазначено: День міста та День визволення Сум — різні дати.
«Це газета 2004 року. Ось, якщо ми відкриємо за 5 лютого 24-го року, тут є додаток навіть «Суми й Сум'яни» Статут територіальної громади міста Суми. Це перший Статут нашої Сумської міської ради», — говорить Олександра Кремезна.
Практика поєднання цих двох свят була досить розповсюдженою, говорить історик Дмитро Кудінов:
«Потрібно розділити дві дати: день звільнення міста Суми від нацистських загарбників і день самого міста. Мається на увазі це перша субота вересня. Як ми це відзначали за доби Незалежності? А до цього була чітка дата, прив'язана безпосередньо до дня звільнення міста — мається на увазі 2 вересня 1943 року».
«Уже після Другої світової війни радянські партійні органи й каральні органи НКВД почали займатись, так би мовити, редагуванням історії. Радянський союз, радянська тоталітарна держава, вона, скажімо так, формувала модель історичної пам'яті, в інтересах тогочасної ідеології. І тому це було насаджено», — говорить історик Олег Корнієнко.
«Коли встановлюється день міста, як день визволення міста, ясно, що це радянська пропаганда. Ясно, що це називається радянською історичною політикою. У нас своя історична політика, яка відображає реалії не минулого, а сьогодення», — пояснив історик В'ячеслав Артюх.
Історик Дмитро Кудінов та В'ячеслав Артюх вважають, що варто перенести святкування Дня міста на весну.
«Думка, яку я поділяю — це перенести день святкування міста на весну. Чому? Тому що в клопотанні козаків і вихідців з містечка Ставище, що на Київщині, які прибули безпосередньо на ці землі, вказується на те, що вони прийшли на цю територію у Великі Говейни. Мається на увазі під час Великого посту, що припадав на кінець зими, на першу половину весни 1655 року. Тут можна доречно обрати якусь певну дату, наприклад, на початку квітня і визначити її», — розповів Дмитро Кудінов.
«Людям зі Ставищ, на правобережжі сотенного містечка Білоцерківського полку, треба було пройти Дніпро по кризі, по льоду. Треба було пройти по Сулі й так далі. Себто люди могли йти сюди, коли ще крига була, коли лід ще на річках, щоб вони приходили. Звичайно десь і міст був, але в цілому ось так. Себто думаю, що люди, які сюди прийшли, вони, мабуть, на початку Великого посту все-таки прийшли», — говорить Артюх.
«Є реконструкція Євгена Осачевого, археолога міста Суми, в якому він позначає, що ще до прибиття першого московського воєводи, тут вже були створені первинна огорожа, первинні стіни, мається на увазі існувала вже оборонна лінія міста Суми, ось, яка приблизно збігається із розташуванням майбутнього замку міста Суми», — пояснює Дмитро Кудінов.
Історик Олег Корнієнко вважає таку дату історично не вірною: «Сам прихід на це місце ні до чого не зобов'язував. Згадаймо те, що в 1652 році переселенців на чолі з Іваном Дзиковським, це були різноманітні козацькі підрозділи, члени їхніх сімей, які відійшли від Богдана Хмельницького і прийшли теж до Путивля, і теж вони хотіли оселитися отут на цьому городищі. Але їм дозволу не дали. Їх переселили на річку Тихососна, де вони в 90 км від Великого Дону заснували місто Острогозьк».
Натомість Олег Корнієнко, вважає, що святкування Дня міста слід прив'язати до отримання дозволу на будівництво міста від російського царя:
«24 червня 1655 року представники оцієї сумської громади переселенців подають офіційну чолобитну, документ в Москві на ім'я царя Олексія Михайловича з проханням дозволити їм селитись ось тут от, у місці злиття трьох річок: Сума, Сумка і Псел. І через день, 26 червня, їм оголошують офіційний вердикт».
«На цей момент, коли він санкціонував, поселення вже фактично існувало. Є така думка і, скажімо так, історики, які її відстоюють, вони мають на неї право. Але ми тут повинні враховувати той момент, що в цьому випадку ми прив'язуємося безпосередньо до санкцій московського державця. Наскільки це співзвучно безпосередньо з нашим часом?», — пояснив Кудінов.
«Питання: а що було, якби цього дозволу не було? Ми маємо абсолютний яскравий приклад міста яке не відбулось. Місто Снагость, ось отут от неподалік на кордоні Сумської і Курської області. Коли теж переселенці туди прийшли, їх очолив сумський козак Олексій Кривобок. Але прийшла вказівка з Москви: «Ні, не дозволяємо». І їх переселили на Дон«, — додав Олег Корнієнко.
Історик В'ячеслав Артюх, говорить, що головним критерієм обрання дня святкування міста, має бути зручність містян: «Який перший храм був побудований в Сумах? Це Преображенський храм. 1658 року храм уже був побудований через два роки. Він дерев'яний, ясно, був спочатку. Але Преображенський, тож, коли там свято Преображення Господнього - 19 серпня. Ну, давайте така, напівжартома, звичайно. Давайте хай буде 19 серпня, якщо так хочеться літечка, якщо зручності хочеться».
Історикиня Віра Іванова, каже, що деякі європейські міста ігнорують історичні дати, віддаючи перевагу економічній доцільності:
«Наприклад, місто Париж. В середині вересня там проходить фестиваль La Fête de Paris або Свято Парижа. І в ці дні відвідувачі цього фестивалю занурюються у паризьку старовину. І свято це відокремлене від відомої історикам дати першої згадки Парижа в історичному джерелі в "Записках про Галлську війну" Юлія Цезаря. Паризька влада вирішила не поєднувати фактично свято Парижа з історичною датою. В цей день можна залучити багато жителів, багато туристів для того, щоб люди провели час разом і відчули, що вони одна спільнота».
Наталія Петренко, яка займається організацією святкувань Дня міста, каже, що попри повномасштабну війну, свято у Сумах залишається затребуваним:
«Якщо ми беремо 2023 рік, то здається, в нас було більш як 15 організованих локацій, по різних точках міста, тобто це, умовно говорячи, якщо навіть там по два організатори на локацію, це вже було в нас 30 самих учасників. На прикладі самої галереї, де в нас були виставки, там, де ми точно фіксували, то більше ніж 1500 відвідувачів у саму галерею приходило. Зрозуміло, що до того, як у нас був воєнний стан введений, у нас в галерею за ніч, за цей вечір могло відвідати 5,000 людей».
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber та Facebook
Підписуйтеся на наш Instagram та Threads
Додайте Суспільне Суми в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах
