Від початку року на Сумщині на 4% скоротилася кількість корів, повідомив Суспільному директор обласного департаменту агропромислового розвитку Олександр Маслак. Чому селяни відмовляються від утримання худоби та що впливає на скорочення поголів’я — у матеріалі.
У селі Костянтинів Роменського району залишилося п'ять корів — і всі вони належать одній родині. Їхній господар Валентин Торчицький щодня прокидається о п'ятій ранку, щоб доглядати худобу, заготовляти корми та забезпечувати тварин водою. Каже, ще кілька десятиліть тому корів тримали майже в кожному дворі, а нині охочих займатися такою справою майже не залишилося.
Для випасу чоловік використовує електропастух-огорожу, що слугує для захисту території від небажаних тварин. Каже, робочий день починається ще до світанку.
"Встаю і йду до корів, які вже чекають. Зі ставка качаю воду в бочку. З бочки чи внуки, чи діти приходять і додають водички за потреби. Сіль їм також потрібна: приходять і споживають за потреби".
Доїти корів потрібно тричі на день, розповідає господар. Для цього використовує доїльні апарати. Молоко проціджує та охолоджує в ємності з водою.
Раніше у чоловіка було дев’ять корів, каже.
"Молоко дешеве, труд великий. На базар немає в мене можливості возити. Треба виробництвом займатися. Не вистачає сили — заготівля, там сіяти, там кропити".
Кілька десятиліть тому корів у селі тримали майже в кожному дворі, пригадує господар. Сьогодні ж усе поголів’я Костянтинова належить лише його родині.
"Це важка праця, а люди, які залишилися, старшого віку. Це в мене, що син і невістка допомагають, а так я б не тримав, бо дуже багато праці потрібно. А по-друге, воно ж невигідно. Можна не бути економістом, щоб порахувати, що ти отримуєш і що витрачаєш".
За словами чоловіка, найбільше часу та коштів потребує заготівля кормів.
"Потрібно 3 тонни сіна — 20 кілограмів на добу. Крім того, має бути вода та сіль. Сіно вони в мене їдять за потреби. З городу кабачки даємо, гарбузи, огірки зайві є, кавуни навіть, дині. Це не основний корм, а допоміжний. Тоді йде гичка, кормовий буряк. Жом привожу аж з Полтавської області. Минулого року 27 тонн згодував, і гарний дає результат. Це я привіз для корів, телят і для поросят давав".
Попри багаторічний досвід господарювання, створювати фермерське господарство чоловік не планує.
"Бо людям не дають ніякого стимулу і надії на завтрашній день. Домогосподарство приватне. Не вийшло в мене здати 25 тонн картоплі — я віддав коровам. Хоч я на нулі, нічого не отримав, але нікому нічого і не винен. А, якби був фермером, я б нічого не отримав, а в податковій треба платити штраф, там йде пеня, зайві поїздки".
Ціна, за якою Валентин Торчицький здає молоко, доходить до 10 гривень за літр.
"Коли у магазині вода найдешевша — 15 гривень за пляшку. Від пасіки відмовився, вирощування картоплі також скоротив, а щось треба тримати. Пенсія 3400, а за світло 2500 заплатив. А як же жити?"
Раніше, згадує господар, працювати було простіше: худобу закуповували офіційні підприємства, а власники отримували державну підтримку.
"Я бичків здавав ще в 90-х роках. Приїжджали з м'ясокомбінату, через ваги і не ошукують. До того ж дають квитанцію, що взяли бичка в мене. І держава давала мені дотацію. От якийсь був стимул, а зараз що? Ви розумієте, ми ходимо в гумовому взутті, а шкіри викидаю, бо беруть ні по чім, і все".
Попри труднощі, Валентин Торчицький продовжує доглядати за господарством. Каже, корови залишаються чи не єдиним стабільним джерелом доходу для родини.
Про тенденцію до скорочення поголів’я говорить і директор обласного департаменту агропромислового розвитку Олександр Маслак.
"Наразі в усіх категоріях господарств утримується 31 тисяча корів. З яких 18 тисяч у сільськогосподарських підприємствах і 13 тисяч — у домогосподарствах населення. За цей рік зменшення поголів’я становило 4% порівняно з початком року. Передусім що пов’язане зі зменшенням поголів’я корів — це безпекові умови. Військові дії, які наближені до приватного сектору, до сільськогосподарських підприємств, підвищують ризики щодо ведення сільськогосподарської діяльності по цьому напрямку".
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
