Регіональний координатор з евакуації та соціального перевезення гуманітарної місії "Проліска" в Сумській та Чернігівській областях Денис Наумов розповів про роботу організації на Сумщині: скільки людей евакуювали із прикордонних сіл, як вивозили мешканців разом із козами та контуженими собаками і чому деякі люди повертаються у небезпечні зони по віники.
Цей текст можна послухати за посиланням.
Гуманітарна місія "Проліска" розпочала роботу 2014 року на Донеччині, Луганщині та Харківщині. Після початку повномасштабного вторгнення організація розширила діяльність на Миколаївську, Херсонську, Запорізьку, Дніпропетровську, Сумську та Чернігівську області. На Сумщині зараз працюють два гуманітарні центри.
Назва організації символічна: проліска — перша квітка, що проростає крізь мерзлий ґрунт навесні. За словами Наумова, саме так і працює місія — її співробітники з'являються першими там, де це найбільш потрібно: евакуюють, надають психологічну та правову допомогу, організовують соціальне перевезення й розселення.
Денис Наумов приєднався до команди у квітні 2024 року. Вже в перші дні роботи, під час маршруту в Свеській громаді, поряд падали керовані авіаційні бомби.
"Я так постояв, подивився — десь там бах-бах-бах. З людьми поспілкувався і з того ж моменту зрозумів, що це дійсно потрібно, оскільки люди зовсім відрізані від цивілізації у своїх прикордонних невеликих селах".
За 2025 рік місія евакуювала понад 500 людей, ще понад 20 000 перевезла соціальним транспортом. У попередні роки показники були схожими. Цьогоріч організація розширила географію — тепер вони працюють не лише у 30-кілометровій прикордонній зоні, а й на всіх територіях прикордонних областей.
Найбільша евакуація
Наймасштабніша евакуація на Сумщині тривала з 17 березня до 20–22 квітня 2025 року в Сумському районі — виїжджали мешканці Краснопільської, Миропільської та Миколаївської громад.
Особливо складною була евакуація з села Могриця після удару керованою авіабомбою: понад 20 зруйнованих будинків, близько 40 людей, серед яких — багато маломобільних і дітей.
"У восьмимісний пасажирський бусик потрібно було вміщувати 12–14 людей задля швидкої евакуації".
"Проліска" організовувала повний цикл допомоги — від вивезення з прикордоння до розселення.
"Люди між собою жартували, що «Проліска» здійснює евакуацію «під ключ». Ми забирали людей у прикордонні, везли на транзитний центр, де вони отримували непродовольчі товари, психологічну та правову допомогу, довідку евакуйованої. Люди знали точно, що ми їх не залишимо".
Робочий день під час активної евакуації мав такий вигляд: підйом о 04:00–05:00, до 14:00–15:00 — вивезення з прикордоння на транзитний центр у Сумах, після — розвезення по тилових громадах Сумської та Полтавської областей до 01:00–02:00 ночі.
Хто їде останнім
Першими виїжджають жінки й діти. За ними через тиждень — чоловіки та жінки 60+. Ще через тиждень рушають люди 70+. Цю тенденцію спостерігав Денис Наумов.
"Дідусі та бабусі говорили, що будуть помирати на своєму місці. Але коли КАБ падає поруч і руйнує будинок сусіда — і ці люди починають рухатися".
В одному з сіл Краснопільської громади команда знайшла дві сім'ї, що ховалися в погребі.
"Я постукав у вікна, походив — нікого. Вже збирався виходити, коли з погреба вийшла жінка. Я питаю: «На евакуацію готові?». Вона: «Так, готові. Боїмося виходити». За нею вийшло ще п'ятеро-шестеро дітей. Як з'ясувалося, вони не бачили денного світла дві-три доби".
Кози, коти і контужений пес
Домашні тварини — окрема складова евакуацій. В одному з випадків жінка погодилася виїхати лише за умови, що разом із нею вивезуть козу з трьома козенятами та десять курей.
"Козу посадили на пасажирське місце, вона дивилася у вікно. Жінці знайшли житло в Роменському районі — все добре".
Під час відрядження на Донеччині та Дніпропетровщині Наумов евакуював вівчарку, яка отримала контузію.
"Я таких безпорадних очей у собаки ніколи не бачив. Погляд у нікуди, немає фокусування, жодної реакції. Не пити, не їсти — нічого".
Собаку забрали. Згодом її господарів відвезли до Полтавської області.
Психологічний тягар роботи
Один із найважчих епізодів, які згадує Наумов, — заявка, яку не встигли відпрацювати вчасно.
"Заявка надійшла о 18:00. Ми вже не могли їхати. А через 15–20 хвилин після заявки поряд з людьми розірвалася бомба. Загинули на місці. Я й досі картаю себе за це".
У пік евакуації з Краснопілля Наумов отримував до 305 дзвінків на день. Два екіпажі — два восьмимісні мікроавтобуси й автобус на 15 місць — здійснювали по три-п'ять виїздів щодня. Рекорд однієї бригади — п'ять виїздів і 45 евакуйованих за добу.
Як звернутися по допомогу
Наумов зазначає, що в зонах активних обстрілів мобільного зв'язку часто немає. Передати запит на евакуацію можна через старосту, діловода або водіїв, які привозять гуманітарну допомогу чи хліб.
Під час звернення важливо вказати чітку адресу, номер телефону, кількість людей і речей, наявність тварин і маломобільних осіб. Якщо офіційної адреси немає — описати орієнтири. Стандартний час відпрацювання заявки — одна доба.
"Мені якось малювали схему проїзду з Італії: дочка накреслила — біля колодязя направо, там велика верба, знову направо, п'ята хата синього кольору. Цього було достатньо".
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber та Facebook
Підписуйтеся на наш Instagram
