Перевозять особовий склад, евакуйовують поранених, доставляють провізію на позиції та прикривають вогнем нашу піхоту. Усе це про бронемашини "Козак", які військовослужбовці 80-ї окремої десантно-штурмової бригади використовують для виконання бойових завдань. Одного з таких "Козаків" бійці показали кореспондентам Суспільного.
"Це один із наших «Козаків», бойових машин, він у нас уже давненько. Отримували ми їх ще з початку війни. Використовували всюди, на всіх фронтах, при будь-якій можливості", — водій бронемашини "Козак" із позивним "Поважний" показує техніку, на якій військовослужбовці 80-ї окремої десантно-штурмової бригади виконують бойові задачі.
Це, каже, перевезення особового складу, доставка провізії на позиції, евакуація поранених воїнів та вогнева підтримка.
"Досить непогано вони озброєні штатно, у них стоять браунінги 12.7, 50-го калібру. Тобто, ну, підтримати піхоту, постріляти, дуже класна штука", — говорить "Поважний".
"Коли стріляємо, машина рухається завжди. Ми стріляємо в русі. На місці ми не стріляємо. Набагато важче стріляти в русі. Треба тримати добре цю ручку, бо якщо її не тримати, то може відірвати руку", — ділиться "Калуш", навідник бронемашини "Козак".
Навідником на бронемашині військовослужбовець із позивним "Калуш" служить півтора року. Його найкращим помічником на війні, каже, є великокаліберний кулемет Browning.
"Якщо ворог чує, що ми стріляємо з крупнокаліберного того кулемета, він старається заховатися максимально. Бо під такий вогонь ніхто не вилізе. Страшно навіть, як він свистить", — каже "Калуш".
Сидіння в авто для перевезення особового складу розраховані на 9-10 бійців. Проте, каже "Поважний", доводилося перевозити майже вдвічі більше:
"17 осіб — у них не було вибору. Вони хотіли поїхати якомога швидше, приїхала тільки одна машина, змогла. І нам довелося це прямо так "плотнінько", і ще на броні сиділи зверху в башні. Це прямо "сільодочка". Але краще їхати, ніж чекати".
Вага бронемашини, понад 10 тонн, говорить "Поважний". Через це, додає, інколи виникають труднощі:
"Як у дуже великому болоті, вони прям дуже часто грузнуть. Є лебідка спереду, яка досить сильно допомагає в цих питаннях, але не завжди можна до чогось прив'язатися, до чогось долебедитися. Не завжди є якісь друзі, які можуть приїхати допомогти. Тому в дуже сурових болотяних умовах стараємося їх не застосовувати, це прям може бути проблема. Але він швидкий. Навіть на таку масу він капець який швидкий. На еваках бували такі моменти, треба було їхати прям… Деколи даже пікапи приходилось обганяти, тому що доставляєш 300, 200, виходиш з-під вогню і.. треба вдавити".
За словами військовослужбовця, максимальна швидкість "Козака" за заводськими характеристиками — 160 кілометрів за годину.
"Найбільше, що я їхав – 140 з лишнім кілометрів. Ну, це по трасі, в бойових умовах, з трьохсотим, бо так ми собі не дозволяємо їхати. Ми якраз проводили евакуацію, треба було швиденько заскочити і якомога швидше довести до еваку, тому що людина втратила багато крові. За чотири роки ще жодного разу не було, щоб я не довіз. Усі доїжджали живі. Машини були червоні, машини були побиті, але люди завжди були живі", — говорить "Поважний".
Броня машини – це така захисна капсула, що здатна витримати шість кілограмів вибухівки, розповідає військовослужбовець:
"Осколки витримує практично всі. Якщо це не прям поруч прилетіло, не близько так, метрів 10, якась 152-га. Стрілкове озброєння все тримає, доводилося відбиватися, і по ньому стріляли. Витримує підриви на мінах. Були в нас випадки ще на Херсоні, під час херсонського контрнаступу. У 22-му в нас «Козак» підривався на міні. Ну нічого, хлопці там всі живі, всі цілі".
Нещодавно, каже військовослужбовець, посилили захист бронемашини: встановили на неї протикумулятивну решітку.
"Дрон (або граната) вдаряється об сітку, кумулятивна струя проходить більшу частину шляху до броні в повітрі, і тому вона втрачає свою пробивну здатність, уже так не пропалює броню. Насправді, на початках трохи вона відволікала. Але зараз вже просто поїздив, звик. І їдеш спокійно, як і без неї", — каже "Поважний".
На Сумський напрямок військовослужбовці 80-ї окремої десантно-штурмової бригади разом зі своїми "Козаками" прибули влітку 2024 року, на початку Курської наступальної операції, каже "Поважний":
"Вони брали участь якраз і в штурмі, заходили ці машини, і там (на Курщині) вони виконували задачі регулярно. Зараз у нас він більше стоїть на задачах для вогневої підтримки як бронегрупа. Тобто, якщо прям починається десь, де стріляють, треба швидко залетіти, закинути додаткових людей, додаткову піхоту і, відповідно, прикрити її вогнем".
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber та Facebook
Підписуйтеся на наш Instagram
