У Великому Бобрику, який вночі 24 червня атакували російські ударні дрони, попрощалися із двома загиблими – Володимиром Велітченком і Тетяною Іващевою. Будинки, в яких жили люди – зруйновані. Що відомо та як згадують про загиблих їхні рідні та односельці – у тексті Суспільного.
Вулиця Черепівка у Великому Бобрику на другий день після масованої російської атаки ударними дронами має такий вигляд.
25 червня тут прощаються одразу із двома загиблими: 85-річною Тетяною Іващевою та 55-річним Володимиром Велітченком. Чоловік працював у місцевому ліцеї, його добре знали у селі, розповів місцевий житель пан Юрій.
"Що не попросиш – завжди пособляв. Йому коли-не-коли пособляв. Жили по сусідству ми з ним добре".
Володимир Велітченко жив у селі із дружиною, літньою матір’ю. В ніч російської атаки у будинку був також молодший син Микола зі своєю родиною – чоловік намагався врятувати сім’ю.
"Жінка спала в прихожій, син із сім'єю – жінка, хлопчик і він – у спальні були. А бабушка, мама Володимира, у ще в одній спальні. Так син Коля викидав усіх через вікно. Сам отримав поранення…це син. І як сім’янин, і як батько, і як друг. Це дуже хороша людина. Дуже велика втрата для нас", — розповіла Валентина Лапіна, теща загиблого Володимира.
Старший син Володимира згадує, як в ніч проти 24 червня йому подзвонив брат.
"Я в цей момент взагалі був в місті Києві на гастролях з театром. Телефонував брат із такими словами: "Ми ледве вибрались, нас атакували "Шахедами". В нас будинку немає. Я не знаю, де батько, не знаю, де мати, не знаю, де бабуся. Ми вибрались. Я витягнув сина, витягнув жінку", — згадав Віталій Велітченко, старший син загиблого Володимира.
"Він був доброю людиною, він з мамою давали все можливе і неможливе для того, щоб ми з братом були щасливими дітьми, були достойними хлопцями у своєму житті і достойними чоловіками", — Віталій про загиблого батька Володимира.
А це – залишки будинку загиблої Тетяни Іващевої.
Тетяні було 85 років і останнім часом вона рідко виходила з дому.
"Таня – душа. В церкву ходила. Завжди чистоплотна ця жінка була. Чоловік помер в них давним-давно вже. Жила з сином та невісткою", — розповіла Олена Абрамітова, місцева жителька.
Прощалися із Тетяною Іващевою у місцевому храмі.
"Я разом з нею народжувала. Я сина, а вона двох хлопчиків народила. А тоді ще старший у неї хлопчик був", — розповіла Олена Абрамітова.
Єдиний син, якого тоді народила Олена Абрамітова у 2024 зникне безвісти на Донеччині, як і батько п’ятирічного хлопчика, який також загинув у Великому Бобрику внаслідок російських ударів. Хлопчика поки не поховали, розповідає пані Олена.
"За що, дитина тільки почала жити…Мати, кажуть, опечена в реанімації, а бабі дві ноги перебило. І не кажуть, що немає дитини і хати немає. Хата добротна стояла. І батько цієї дитини також пропав безвістю. 10 місяців немає", — сказала пані Олена.
В цій оселі жила родина загиблого хлопчика: він з мамою і сестрою та бабуся. Олена розповідає: жінки до останнього облаштовували оселю.
"Оце ж баба Рая, ми трохи родичі по чоловіку моєму покійному. Вона мені казала: "Я таке крильце зробила, там маляр таке крильце зробив хороше. Так це, каже, плитку ось купую, щоб покласти".
Тепер замість родинного будинку – купа цегли.
Російські війська руйнують будинки селян від початку повномасштабної війни, каже пані Олена. Великий Бобрик у 2022-му пережив окупацію. 10 днів російська армія була у селі. Місцеві жителі розповідали: російські військові руйнували оселі, грабували магазини, стріляли в селян.
"Мені по нозі стрельнули, щоб через дорогу не ходила", — згадала про події 2022 року пані Олена Абрамітова.
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber та Facebook
Підписуйтеся на наш Instagram
