Вибухи біля приміщень ТЦК у Рівному і Павлограді та вбивство військовослужбовця у Пирятині російські пропагандистські медіа подавали як громадський опір мобілізації. Також у гібридній війні проти України РФ використовує інші правдиві чи вигадані історії, пов’язані з діяльністю терцентрів комплектування.
Про це в ефірі Українського радіо "Полтава" розповів речник обласного ТЦК і СП Роман Істомін.
Кожен інформпривід Росія використовує у своїй пропаганді. Так і ці всі випадки Росія намагається поєднати в одне і подати, як історію про те, що громадяни України проти ТЦК. Щодо вибухів, то ні про яких громадян проти ТЦК мова йти не може – це пошук легкого заробітку і не більше. Щодо вбивства нашого військовослужбовця, то слідство встановить, чи це був поодинокий випадок, коли один громадянин України вирішив убити іншого, чи це, можливо, був певний тривожний дзвіночок і потрібно в масштабах держави щось змінювати в процесах мобілізації.
Як зазначив Роман Істомін, реакція користувачів соцмереж на випадки, що стосуються ТЦК, свідчить про те, що деякі люди сприймають за дійсність інформаційні вкиди. Зокрема, на це впливає те, що російська пропаганда подає ці факти як громадський спротив мобілізації.
Що стосується реакції на смерть нашого побратима, то, на мою думку, неприпустимо розбиратися в тому, наскільки військовий цей військовослужбовець. Воював – не воював, призваний тоді – не тоді, це взагалі цинізм вищого ступеню – якісь, можливо, свої образи на військовослужбовців ТЦК переносити саме на цього громадянина. Я бачив і відверту брехню, і маніпуляції від людей, які висловлюють своє невдоволення якоюсь ситуацією в бік конкретного військового. Він загинув під час виконання службових обов’язків – це факт. І те, що така ситуація не повинна ніколи повторитися – це теж факт. На його місці міг бути будь-хто. Не прийшов убивця вбити конкретно цього чоловіка, в тій ситуації на його місці міг бути інший військовослужбовець, який був з ним в супроводі. Тому розглядати цю подію з точки зору "а хто ж там постраждалий" – це, як на мене, абсурд.
Повністю інтерв’ю слухайте за посиланням.