За 10 місяців 2024-го року в Україні виявили 8 000 випадків ВІЛ-інфекції, це дані Центру громадського здоров’я. Більше про захворювання, тестування та сприйняття суспільством ― у матеріалі до Всесвітнього дня боротьби з ВІЛ/СНІД.
Про це Суспільному розповіла соцпрацівниця благодійної організації "Світло Надії" Наталія Швидун. За її словами, ВІЛ ― це інфекційне хронічне захворювання, яке має чотири стадії. Остання ― синдром набутого імунодефіциту (СНІД). На цьому етапі імунна система настільки ослаблена, що в людини розвиваються супутні захворювання: туберкульоз, токсоплазмоз, пневмонія, кандидоз тощо.

"Людина може жити 10, 12―15 років і навіть не підозрювати про те, що в неї є вірус. І звернутися тільки тоді, коли вже оці супутні захворювання знизили імунітет, прикріпилися і дали про себе знати. І тоді людина вже іноді звертається в дуже поганому стані", ― сказала Наталія Швидун.
За даними Центру громадського здоров'я, станом на жовтень 2024-го року в Україні на кожні 100 000 населення є 360 людей, які живуть з ВІЛ. На Полтавщині ці цифри дещо нижчі ― приблизно 272 людини на кожні 100 000 населення. Найвищі цифри на Одещині і Дніпропетровщині ― понад 900.
"Із початку цього року на базі благодійної організації нашої було протестовано 8 760 осіб. Із них виявлено було 76 осіб, це був позитивний результат. Зараз побільшало таких випадків, тому що багато внутрішньо переміщених осіб. Також багато зараз військових, котрі звертаються до військової лікарської комісії. Насамперед там їх тестують на ВІЛ-інфекцію, також на гепатити В та С", ― розповіла соцпрацівниця.

Коли люди дізнаються про свій позитивний ВІЛ-статус, дехто може замкнутися у собі, хтось плаче, навіть є випадки, коли хочуть вчинити самогубство. Тоді клієнтів скеровують до психологів та психотерапевтів, розповіла Наталія Швидун.
За її словами, людям слід тестуватися кожні пів року, якщо це група ризику ― кожні три місяці. Сюди входять працівники комерційного сексу, люди, що вживають наркотики ін’єкційно, та чоловіки, що мають секс із чоловіками.
Людям із ВІЛ-інфекцією призначають антиретровірусну терапію, яка складається із трьох компонентів.
"Один компонент не дає, наприклад, вірусу в клітину імунної системи потрапити і її зруйнувати. Інший компонент не дає копіювати вірус. Третій компонент не дає із цієї клітини вийти і далі вражати інші клітини імунної системи. Лікування безкоштовне", ― сказала Наталія Швидун.

На її думку, ВІЛ ― це не вирок, із вірусом люди теж можуть мати повноцінне життя, народжувати здорових дітей. Так сталося з однією із її клієнток. 20-річна дівчина дізналася про ВІЛ та вагітність майже одночасно.
"Психолог з нею працював, і гінеколог, і педіатр обласного центру СНІДу, і лікар-інфекціоніст. Вона народила здорову дівчинку. Зараз вона вже за кордон поїхала, там працює. У суспільства є упередження, що ВІЛ-інфекція дуже небезпечна. Але ж ми знаємо, що є антиретровірусна терапія, котра допомагає заблокувати вірус. Людина така ж сама, як і ми всі, і може спілкуватися, і жити повноцінним життям, народжувати дітей і радіти життю".
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok


