Полтавка Яна Рябенко десять років створює традиційні мотанки та авторські ляльки. Для них використовує натуральні тканини та матеріали, а також джинс, вишивку та мереживо. Її роботи є у приватних колекціях в Україні та за кордоном.
Нитки, стрічки, мереживо, намистини, дерево та сухоцвіти. Із цього полтавка Яна Рябенко створює авторські ляльки.
"Використовую зараз дерев’яну намистинку, білу тканинку – це буде платтячко".
Найбільша робота майстрині висотою 60 сантиметрів, а найменша – близько 6.
"Взагалі я хотіла зробити собі брошку. Ще хочу основу туди добавити і це буде ось така брошка-лялечка".
Цим полтавка займається майже десяток років. Скільки за цей час створила, каже, уже не порахує.
"Я сиділа у декретній відпустці, шукала себе, хотілося чимось займатися. І тут випадково побачила передачу "Обереги" за участю Наталії Свиридюк, нашої полтавської майстрині-лялькарки. Вона так гарно розповідала про ляльки, що я захопилася і досі їх роблю".
Серед робіт майстрині і традиційні обрядові мотанки, й авторські роботи. Обличчя лялькам покриває мереживом або розмальовує.
"Мені як художнику, митцю, захотілося щось своє додавати, вигадувати. Перша лялька, яка була не схожа на інші – з дерев’яним яйцем. Дерев’яне яйце, оздоблене мереживом – це моя авторська задумка".
У свої роботи Яна Рябенко вкладає символіку та образи. Ось цю назвала "Україна", її створила для конкурсу.
"Половина цієї ляльки квітуча, яскрава, гарна, а інша половина у війні, у жалобі. Бачите там хата горить. Ця лялечка отримала відзнаку на цьому конкурсі".
Роботи полтавської майстрині, окрім України, є також у Канаді, Грузії, Казахстані, а також у музеї ляльок у Бельгії.
"Свої ляльки я люблю прикрашати. Я додаю до них намистинки, наприклад, різні сухоцвіти, глечички. Щоб лялька не була пуста. Взагалі не вмію робити такі стримані ляльки. Традиційне – це, звісно, гарно, але неможливо себе виразити".
