"Головне – зберегти себе": у полтавському "Ментал Хабі" допомагають справитися із травмами війни

"Головне – зберегти себе": у полтавському "Ментал Хабі" допомагають справитися із травмами війни

У полтавському «Ментал Хабі» допомагають справитися із травмами війни
"Ментал Хаб" у Полтаві. Фото: БО "Світло надії"

У центрі ментального здоров’я "Ментал Хаб" надають психологічну допомогу постраждалим від війни. У закладі працюють кризові фахівці, які допомагають справлятися із посттравматичними стресовими розладами.

Про це в ефірі Українського радіо "Полтава" розповів психолог Тарас Нестеренко.

Тривога, страх, емоційне виснаження, відчай, відсутність мотивації жити –так реагує психіка людини на повномасштабну війну. І це нормальна реакція на ненормальні події, розповів психолог. Втім, є у цьому сенсі найвразливіші категорії населення.

"Це ті, хто втратив на війні своїх рідних, ті, у кого близькі люди потрапили у полон, і ще є така категорія населення, як люди, у яких рідні вважаються безвісти зниклими. Усі вони переживають посттравматичний стресовий розлад. Це коли стрес уже не гострий, а переходить у хронічну стадію. І тут потрібна допомога психолога, психотерапевта, а іноді і психіатра, який призначить медикаментозне лікування", — розповів Тарас Нестеренко.

Втрата рідної людини – велике горе, яке необхідно обов’язково прожити. За словами Тараса Нестеренка, дуже важлива стадія у подоланні тяжкого психоемоційного стану саме горювання. Його в жодному разі не можна знецінювати. Табу у розмовах з такою категорією населення фрази на кшталт "Заспокойся, все мине", "Візьми себе в руки", "Час лікує", "Та ти ще молодий чи молода".

"Людина має право на емоцію горя. Найкраща підтримка – бути поряд. Адже у гострій стадії втрати людині буває навіть важко з ліжка встати. Тому нагадати їй, наприклад, почистити зуби, поїсти гарячого супу, запропонувати прогулятися кілька хвилин на свіжому повітрі – найкраща підтримка. Все у нашому житті закінчується, і горе теж кінцеве", — продовжив психолог.

Тривалість проживання горя залежить від того наскільки близькою була втрачена людина, а ще від особливостей психіки, від її гнучкості і здатності відновлюватися, сказав Тарас Нестеренко. Так чи інакше втрата – це вже крапка, до якої рано чи пізно психіка адаптується.

"Зовсім інший підхід у подоланні стресу, коли рідна людина перебуває у полоні. Тут головне зберегти себе до того моменту, коли, наприклад, чоловіка чи сина звільнять з полону. В жодному разі не можна ставити життя на паузу. Найкраща мотивація – це уявляти той день, коли рідна людина повернеться. В цій ситуації є образ майбутнього, тобто горе переплітається з надією".

Найтяжчий емоційний стан переживають люди, рідні яких зникли безвісти. У середовищі психологів його називають невизначена втрата. Невідомість сильно виснажує психіку. Найкраще допоможе у такій невизначеності поділ життя на різні сфери.

"Наприклад, у жінки зник безвісти чоловік. Вона горює, але не весь час. У неї є діти, і частину свого життя вона повинна приділяти їм. А ще вона працює, тому певний час необхідно віддавати роботі. Крім того, вона ще й просто жінка, тому має потурбуватися про свою зовнішність. Добре, якщо не забуватиме вона і про свої хобі, захоплення. Все це допоможе знизити рівень тривожності", — додав Тарас Нестеренко.

Взагалі ж найкращі ліки від будь-яких розладів психіки корисна зайнятість. Горе виходить через добрі справи. Головне, не замикатися у собі, а в разі потреби обов’язково звернутися за кваліфікованою допомогою.

"З посттравматичними стресовими розладами допомагають справлятися кризові психологи. Зокрема, можна звертатися до Центру ментального здоров’я "Ментал Хаб", що у Полтаві на вулиці Козака, 14", — розповів психолог.

Більше слухайте в ефірі Українського радіо "Полтава" за посиланням.

Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:

Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok

На початок