Гетьманська столиця із підземними ходами, фортеця для оборони від ворогів та резиденція правителів – усе це про Гадяч, невелике місто на Полтавщині. Знахідок того часу донині збереглося значно менше, ніж історичних фактів про місто, каже працівниця краєзнавчого музею Марія Рахмун.
"Квітучі клумби й церква серед міста. Це Гадяч, якому майже чотири сотні років. За часів козаччини він був гетьманською столицею. У музеї зберігають оригінальні люльки, натільні хрестики та зброю тих часів", − розповідає працівниця гадяцького краєзнавчого музею Марія Рахмун.
"Це козацькі бойові сокири, починаючи з 9 століття, 10, період черняхівської культури. Тобто це не знаряддя праці, а саме ті сокири, з якими козаки йшли в бій. Треба було ще вміти ними керувати, сидячи на коні, тримати в руках таку важезну зброю", − проводить екскурсію Марія Рахмун.
Першим гетьманом, що побував у Гадячі, був Богдан Хмельницький. Приїздив тричі.
"Він отримав від царя Олексія ІІ Гадяч "на булаву", як тоді говорили, роздавали землі гетьманам рангові маєтності, землі і так далі".
Згодом неподалік Гадяча підписали договір між Гетьманщиною та Річчю Посполитою.
"Гадяцький трактат, чи Гадяцьку унію, чи Гадяцьку угоду – по-різному називають цей документ. Це була перша спроба євроінтеграції України. І, безумовно, це пов’язано з Іваном Виговським. Це був перший гетьман, який був страчений і поліг за активну боротьбу за українську незалежність".
А за наступного гетьмана – Івана Брюховецького – Гадяч 5 років був столицею Лівобережної України. На Замковій горі розташовувалась його резиденція.
"На жаль, з території те, що нам лишилося – величезний рів, насип".
А на місці, де зараз приміщення одного із навчальних закладів, колись була гетьманська зброярня. Підмурки будівлі збереглися із 17 століття.
"З підвалів цього приміщення вів один із підземних ходів Гадяча".
Такі ходи були по всьому місту й вели за його межі.
"350-400 років тому вони були прорубані. Гадяч було містом фортифікаційного типу, то необхідно було сполучати певні частини міста, коли відбувалася облога, або була неможливість сполучення надземного. Окремі з них є настільки широкими, що у них могли розминулися 2 вантажені підводи, тобто підземне гадяцьке "метро" у свій час працювало потужно", − продовжує екскурсію Марія Рахмун.
Частина із підземних ходів збережена й донині. А доба гетьманщини у Гадячі завершилась із приходом до влади Кирила Розумовського.
"Єлизавета подарувала Розумовському, останньому гетьману України, Гадяч. А він, не довго думаючи, 1802 року продав його до державної казни. Тобто з 1802 Гадяч – звичайнісіньке повітове містечко Полтавської губернії".
Нагадаємо, перші згадки про Гадяч трапляються у літописах 13 століття, але офіційною датою заснування міста вважають 1634 рік.
