Перейти до основного змісту
"Міг бути тут, у тилу": спогади побратима про воїна з Полтави Володимира Черниша

"Міг бути тут, у тилу": спогади побратима про воїна з Полтави Володимира Черниша

Володимир Черниш
Володимир Черниш. Фото: Суспільне Полтава

У Полтаві рідним загиблого воїна Володимира Черниша побратими передали посмертну нагороду "Золотий хрест", який військовий отримав від Валерія Залужного.

Про це Суспільному розповів командир штурмового відділення 3-ї окремої штурмової бригади, де служив Володимир Черниш, "Тренер".

Спогади побратима про воїна з Полтави Володимира Черниша
Командир штурмового відділення 3-ї окремої штурмової бригади "Тренер". Фото: Суспільне Полтава
"Володимир був неординарною особистістю. Він завжди намагався виконувати всі завдання і бути першим будь у чому. У ньому говорив його спортивний характер, так як він був майстром спорту України з картингу. Я про це дізнався вже після його загибелі від батька. І я дізнався таку важливу новину, що Володимир був інвалідом другої групи. І він міг не йти служити, захищати неньку Україну. Він міг бути тут, у тилу. Але він зробив свій вибір", розповів командир штурмового відділення 3-ї окремої штурмової бригади "Тренер".

Володимир Черниш загинув 10 вересня 2023 року під час штурму Андріївки, що на Донеччині. Спочатку військовий служив у теробороні, а після створення 3-ї окремої штурмової бригади пішов служити саме туди.

"Міг бути тут, у тилу": спогади побратима про воїна з Полтави Володимира Черниша
Нагорода Володимира Черниша. Фото: Суспільне Полтава
"Він цілеспрямовано писав рапорти і хотів перевестися безпосередньо у наш підрозділ – штурмовий підрозділ. На жаль, у штурмовиків шанси загинути набагато більші, ніж вижити. Але він не побоявся. І він прийшов у наш підрозділ. У березні місяці він отримав перше поранення. Після поранення у нього знову постало питання: чи варто продовжувати службу, чи можна залишитися в тилу. Але він знову ж таки наважився і повернувся"
Володимир Черниш
Володимир Черниш. Фото надані О. Харитоненко

Володимир загинув під час мінометного обстрілу, розповів командир.

"І у той вечір під час штурму загинув ще один наш побратим. Потрібно було забрати тіло побратима. Друг «Ред Бул» (позивний Володимира Черниша – ред.) був добровольцем і визвався забрати тіло. І дякуючи йому, вдалося повернути тіло нашого побратима «Мангуста». А вже через чотири години не стало самого «Ред Була». Під час штурму, під час шаленого мінометного обстрілу. Просто було досить важко там вижити"

За словами "Тренера", уже посмертно Володимира Черниша також нагородили орденом "За мужність". Його планують передати рідним воїна також.

Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:

Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook

Топ дня
Вибір редакції
На початок