Полтавка Наталія Тютюнник в'яже ірландське мереживо. Техніка, за її словами, складна і потребує посидючості. Тож і на роботи витрачає кілька місяців. А використовує для них лише бавовняну пряжу.
Полтавка Наталія Тютюнник вже понад п'ять років в'яже ірландське мереживо. Ця техніка з’явилася ще у середині 19 століття в Ірландії. Історія походження і зацікавила майстриню.
"Люди для того, щоб вижити, почали в'язати, плести ірландське мереживо і продавати його за кордон. Це дуже складна техніка. І саме завдяки цьому люди тоді вижили. Займалися цим всі у сім'ї. І чоловіки, і жінки і діти", − розповідає майстриня Наталія Тютюнник.
Візерунки для своїх робіт Наталія придумує сама. Вони, каже, не повторюються. Здебільшого майстриня працює над сукнями. На виготовлення однієї витрачає близько 2 місяців.
"Тут треба мати посидючість, терпіння і дуже ретельно все це робити. Дуже складний гачечок – 0,5 міліметрів. Він, як голочка, майже. І треба щільно робити сіточку, щоб вона тримала всі деталі".
Спочатку мисткиня в’яже мереживо і розкладає на викрійку майбутнього виробу. Потім усі деталі з'єднує за допомогою гачка. Одяг виходить безшовним.
"Це робиться за допомогою гачка. Спочатку плетуться мотиви, які потім наколюються на планшет і з’єднується за допомогою сіточки і дуже тоненького гачечка. Після цього з’єднується єдиним полотном, і утворюються ось такі речі".
Майстриня використовує лише бавовняну пряжу.
"Для мотивів використовуються товща пряжа, а для сіточки тоненька. Тоді вона гарно виглядає і з'єднується дуже чудово".
Наталія Тютюнник мала три персональних виставки зі своїми виробами.
Повне відео
Читайте також
Понад 150 сорочок та суконь вишила полтавка Наталія Тютюнник
