У Полтаві в Свято-Успенському соборі близько 10-ї години влаштували чин відспівування за захисником України Олександром Шматком. Попрощатися з бійцем прийшли рідні, побратими та друзі.
Про це повідомляє кореспондентка Суспільного із місця прощання.
35-річний сержант народився у Горішніх Плавнях, пізніше проживав у Полтаві. Захисник воював у складі бригади «Азов» задовго до початку повномасштабного вторгнення. Там він виконував обов’язки волонтера, кулеметника і мінометника.
"Ми з Сашею служили з першого дня (повномасштабного вторгнення – ред.), як усе почалося. Я його іноді бачив у місті з дружиною. Востаннє, здається, місяць тому. У нашому підрозділі всі мали вміти все., але у нього був досвід. Я знав, що він служив в «Азові», це відчувалося. Коли ми виконували бойові завдання, він завжди був в авангарді. Він багато чого знав, він міркував інакше, не так, як ми. Іноді він чинив поза межами інстинкту самозбереження. Я питав у нього: «Що ти таке робиш?», а він відповідав: «Я не відчуваю страху». Він говорив: «Для мене ця війна закінчиться зі смертю останнього росіянина. Просто так я не піду». До цього ж прив’язалися й особисті рахунки, трагедія з його тещею, Наталією Стребковою. Для мене він залишився людиною, так би мовити, поза дужками", — розповів побратим Олександра Ігор Мар’єнко.
Останнім місцем служби стала 1-ша Президентська бригада оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка. Служив він на посаді розвідника спеціального призначення.
"Він після 2014 року, як повернувся з АТО, прийшов працювати до нас на меблеву фабрику маляром. Хлопець був дуже щирий, чесний і добрий. Сім’янин гарний. Добрий друг і як колега прекрасний. Перед цим днем (24 лютого 2022-го року – ред.) йому хлопці допомогли зібрати речі. Він сказав, що буде йти. І в перший день (повномасштабного вторгнення – ред) він не вийшов на роботу. В перший день війни ми прийшли на роботу, то його вже не було. Він уже пішов захищати нас. Для нас усіх він герой", — пригадує колега Неля Кузнєцова.
11 листопада 2023-го року російські військові обстріляли позиції підрозділу Олександра з артилерії. Сам боєць тоді отримав несумісні з життям мінно-вибухові осколкові поранення. Сталося це на околицях селища Ямпіль, поблизу Краматорська. Про це Суспільному повідомив начальник групи морально-психологічного забезпечення міського терцентру комплектування Сергій Шкурупій.
У воїна залишилися вагітна дружина та троє дітей.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
