20 жовтня у Полтаві влаштували панахиду за військовим Миколою Осадчиком. Він поліг під час повномасштабного вторгнення Росії на територію України.
Заупокійну молитву за захисником України розпочали близько 10-ї години у Свято-Успенському соборі ПЦУ в обласному центрі. Попрощатися з воїном прийшли рідні, близькі та побратими, повідомила із місця прощання кореспондентка Суспільного.
Подруга загиблого Вікторія Бровко Суспільному розповіла:
"Він спочатку в тероборону пішов добровольцем. Просто був гарною людиною. Я часто їздила на заробітки, він допомагав моїм батькам. Людина від бога. Він розумів нас, підтримував завжди".
За словами Вікторії Бровко розповіла, що до повномасштабної агресії Росії Микола Осадчик проживав у Полтаві.
"Вони будівельниками працювали з татом, мабуть, років чотири разом. Він хоч і молодший від тата, але все одно. На свята часто бачились, в гості їздили одне до одного, свята разом відзначали", ― каже Вікторія Бровко.
Мобілізували захисника 30 квітня 2022-го року. Служив Микола на посаді номера обслуги гранатометного взводу. Про це Суспільному повідомив начальник групи морально-психологічного забезпечення міського терцентру комплектування Сергій Шкурупій.
В лютому 2023-го року боєць перебував на Донеччині на Бахмутському напрямку. Там він отримав поранення, розповідає знайома загиблого Людмила Стельмах:
"Пішов у Національну гвардію, в штурмову бригаду. Це багато говорить про людину, яка не переховувалася, не шукала собі теплих місць десь там, поза фронтом, а пішов прямо в пекло".
За словами Людмили Стельмах, після тривалого лікування захисник помер у харківській лікарні. Сталося це 17 жовтня 2023-го року.
"Він потрапив під обстріл фосфорними бомбами, всередині усі органи були попечені. Спочатку в госпіталі в Дніпрі (лікувався – ред.), потім кілька місяців він лікувався у харківському військовому шпиталі, але смерть перемогла, на жаль. Шкода, що молода людина у розквіті років пішла з життя. І пішла в дуже великих муках", ― каже Людмила Стельмах.
Поховали Миколу Осадчика у полтавському мікрорайоні Яківці, де він проживав. У нього залишилися мати, сестра, дружина і син.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
