17 жовтня у Полтаві влаштували прощання із полеглими бійцями Іваном Наливайком та Олександром Рябчуном. Вони захищали Україну від повномасштабного російського вторгнення.
Панахиду влаштували близько 10:00 у Свято-Успенському соборі ПЦУ. Із воїнами прийшли попрощатися рідні, знайомі та побратими. Про це з місця події повідомила кореспондентка Суспільного.
Іван Наливайко пішов на війну добровольцем 25 лютого 2022-го. Був стрільцем-регулювальником, мав звання солдат, повідомив Суспільному начальник групи морально-психологічного забезпечення міського терцентру комплектування Сергій Шкурупій. Подруга воїна Анна Дмитрієва Суспільному розповіла:
"У нього завжди було загострене відчуття справедливості. В ньому була така впевненість, така сила і мужність. І зараз, коли ти розумієш, що вже все, то не віриться. Він виконав місію, яку хотів".
Навчався хлопець у Полтавському педагогічному університеті на хореографа, потім працював з дітьми, розповіла Суспільному його подруга Анастасія Дем’янікова:
"Я його знаю взагалі з дитинства. Дружили, провчились. Я вчилась на курс старше. Ми танцювали разом. Дуже багато з ним спогадів. Я взагалі не вірю. Був дуже веселий, ніколи не показував, що щось не так. Він каже: "Настя, все буде добре, ми тут всіх лупцюємо!"
Загинув 25-річний боєць 10 жовтня на Донеччині. Попрощатися із Іваном Наливайком прийшла його подруга Анжеліка Рибак. Суспільному вона розповіла:
"Він у дитинстві сам попросив маму відвести його на танці. 7 років з ним були разом. Разом навчались в педагогічному університеті, були одногрупниками. Він завжди відстоював свою думку, своїх друзів. На нього завжди можна було покластись. Дякую його батькам за те, що вони його таким виховали. В останні дні його життя він дуже сильно втомився, він вже про це говорив".
Також 17 жовтня попрощалися із Олександром Рябчуном. Старший солдат приєднався до лав ЗСУ 2 травня 2023-го. Був старшим стрільцем-оператором, повідомив начальник групи морально-психологічного забезпечення міського терцентру комплектування Сергій Шкурупій.
Друг воїна Владислав Мороз Суспільному розповів:
"Добра людина була, хороша, вихована. Він один в матері. Вона його добре виховала. Шкода хлопця. Років 30 знаю, ми росли разом. Як потрапив він під Бахмут, то казав, що дуже страшно".
У цивільному житті Олександр Рябчун був електриком та різноробочим, Розповіла Суспільному його мама Людмила Рябчун:
"Це моя опора і надія була. Він для мене все був. Я не знаю, як я житиму без нього. Золота дитина. На роботі принесли повістку йому. Він одразу в той день не сказав мені навіть. Він намагався берегти мене, весь час берегти. "Мамо, не хвилюйся! Все буде добре!". У Рай-Олександрівці (Донеччина – ред.) він все зробив по електриці. І провів у альтанку електрику. І розетки поробив. Він каже: "Хлопці будуть відпочивати та заряджати свої телефони".
Загинув військовий унаслідок російського обстрілу 11 жовтня поблизу села Міньківка на Донеччині. Йому був 41 рік.
"Переживав за своїх хлопців-побратимів. Він отримав контузію, навіть не сказав мені. Його друзі сказали, що він контузію отримав. Лікувався. Йому пропонували комісуватись, він не захотів. Він сказав: "Побратимів своїх не кину", ― розповіла мама воїна Людмила Рябчун.
Поховали бійців на Затуринському кладовищі. В Олександра Рябчуна залишилась мама. В Івана Наливайка – батьки, брат та дружина.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
