Погане сприйняття навчального матеріалу та відсутність спілкування, що призводить до скутості школяра. Так може впливати дистанційне навчання на дітей, розповіла Суспільному психологиня Анжеліка Яценко. Чи навчатимуться учні на Полтавщині, як і в Україні, із 1 вересня віддалено, Уряд поки не вирішив.
Семирічна полтавка Аріна Кравченко разом із мамою тренується писати літери та слова. Третина її першого класу пройшла не у школі за партою, а вдома. Дівчина навчалася дистанційно, як й інші українські школярі, через карантин, пов’язаний із COVID-19.
"Подобалося писати й вивчати англійську мову. Учителька писала нам завдання, а ми списували його", − розповідає школярка Аріна Кравченко.
Дистанційно навчалася й старша сестра Аріни – 13-річна Софія. Цього року вона закінчила 7 клас. Із вересня, каже, хоче сидіти на уроках у школі, а не вдома за комп’ютером.
"У школі ти вивчив, і все знаєш. А вдома вивчив, забув, і все. У школі атмосфера така, що ти вчишся, а вдома хочеться відпочивати, грати на телефоні, а не займатися школою. Плюси: можна довше поспати і ще чимось займатися, а не тільки сидіти на уроках. Погане: було мало спілкування, і все", − розповідає школярка Софія Кравченко.
Мама школярок Вікторія Кравченко каже: мотивувати на навчання доньок вдома складно.
"Я їй кажу, що давай починати вчити уроки. А вона каже: "Почекай, у мене у грі, то хтось ще не народився, то рівень ще не пройдено, то ще не завантажилася гра". Ми вже звикли до стандартного навчання: відвезли до школи, забрали, вдома виконали роботу. Діти приходили додому вже з якоюсь інформацією. А тут цю інформацію потрібно дітям ще й подати, закріпити, чомусь навчити. Трохи було незручно", − розповідає мама школярок Вікторія Кравченко.
Через дистанційне навчання робочий день учителя не мав чітких меж, каже Світлана Шевченко.
"Багато підготовки, багато різних платформ, ґаджетів. Діти пишуть вранці, вдень, увечері і навіть вночі. Тобто, робочий день не з 8 до 17:00, а цілодобово. З плюсів можу назвати те, що разом з дітьми й науковцями ми брали участь в різних конференціях, семінарах, де отримали багато сертифікатів і досвіду. Із мінусів – забирає дуже багато часу як у вчителя, так і в дитини", − розповідає учителька Світлана Шевченко.
Відсутність "живого" спілкування учителя та учня негативно впливає на сприйняття навчального матеріалу, каже психологиня Анжеліка Яценко.
"У дитини є "хочу" або "не хочу". Щоб був результат, потрібно мотивувати дитину внутрішньо. Ефективність навчання це одне, а власне відчуття – це інше. Діти зараз більше у собі, в телефоні, в Інтернеті. Школа для них зараз – це один з головних каналів комунікації", − каже психологиня Анжеліка Яценко.
Якщо кількість хворих на COVID-19 на Полтавщині не збільшуватиметься, то у вересні школярі сядуть за парти. Та остаточну рішення за Урядом, говорить фахівчиня обласного департаменту освіти Ангеліна Кушпіль.
"Якщо ситуація складеться не так добре, як ми очікуємо, і діятимуть певні обмеження, то усі заходи індивідуального захисту будуть забезпечуватися на місцях. Це маски, дезрозчини, необхідні для обробки рук, приміщень, закуплятимуться. Використовуватимуть їх по мірі послаблення карантинних заходів", − розповідає фахівчиня обласного департаменту освіти Ангеліна Кушпіль.
"Розглядати питання навчання форми оффлайн і дистанціювання учнів у 1,5 метри в умовах будь-якої школи, де в класі 30 учнів, – не реально. Будемо розглядати питання щодо підгруп по 15 учнів у класі", − каже директорка полтавського ліцею № 3 Ірина Гринь.
Нагадаємо, із 12 березня українських школярів відправили на карантин через поширення COVID-19. Навчальний рік діти закінчували дистанційно.
