До пам’ятника жертвам катастрофи поклали квіти та згадали 1986 рік. Сюди прийшли, щоб вшанувати загиблих.
Гвоздики до пам'ятника приніс Сергій Касян. До Чорнобиля потрапив, говорить, коли йому було 24:
"Збірний пункт був в одинадцятій школі. Взяв із собою тільки паспорт та військовий квиток. Ми сіли в машину. Нас відвезли в решетилівську школу. Там переспали на матах. І в лісосмузі під Лубнами почали формувати Чапаєвську дивізію. Спочатку ми пиляли дерева, обгороджували зону колючою проволокою та вивантажували вагони щебеню".
Source: Оригінальне/UA Полтава
Про те, що стався вибух, учасникам ліквідації ніхто не розповідав, каже Олексій Кулебаба. Він, каже, працював у 30-кілометровій зоні:
"Що сталося, ми зрозуміли, коли потрапили до 11 школи, звідки нас забирали. Було багато автобусів і людей. Значить, це не просто навчання. А коли нас привезли до Решетилівки і видали нову форму, то зрозумів, що справа серйозна".
Під час ліквідації аварії відчував металевий присмак у роті Микола Дибін:
"Я так думаю, що присмак кольорового металу. Розпухла щитовидна залоза. Було важко ковтати. Ми думали, що це холодна погода, або ж через те, що були в палатках. Хоча це була реакція на радіацію".
Source: Оригінальне/UA Полтава
Захід організували до Дня вшанування учасників Чорнобильської катастрофи. Його, за указом Президента, із 2006-го відзначають щорічно 14 грудня.
Нагадаємо, вночі 26 квітня 1986 сталися два теплові вибухи на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції. Вони зруйнували реактор, почалася пожежа. Тоді із забруднених територій виїхали понад 135 тисяч людей.
За інформацією організації Союз «Чорнобиль»: із майже 600 000 людей, які брали участь у ліквідації аварії 10% померли і 165 000 отримали інвалідність. На Полтавщині нині понад 10 тисяч ліквідаторів.
