"Тут життя йде більш спокійно": історія подружжя грумерів з Дергачів, які оселилися на Полтавщині

"Тут життя йде більш спокійно": історія подружжя грумерів з Дергачів, які оселилися на Полтавщині

"Тут життя йде більш спокійно": історія подружжя грумерів з Дергачів, які оселилися на Полтавщині
. фото: Суспільне Полтава

Тетяна та Артем Костромицькі з Дергачів, що на Харківщині, майже рік живуть та працюють у Лубнах. Вони – грумери – здійснюють догляд за домашніми тваринами, зокрема, підстригають шерсть та кігті. На Полтавщині вони знайшли нових клієнтів та винайняли будинок.

Лілія Мурай із Лубен принесла мальтійську болонку Мартіна на гігієнічні процедури до грумерів – спеціалістів із догляду за тваринами.

"Йому було три місяці, коли ми познайомилися на початку повномасштабної (війни – ред.) із грумерами, з цією сім’єю. Вони нам допомогли вирішити багато проблем, тому що ця порода дуже складна в догляді", — каже жителька Лубен Лілія Мурай.

"Тут життя йде більш спокійно": історія подружжя грумерів з Дергачів, які оселилися на Полтавщині
Лілія Мурай принесла собаку до грумерів. фото: Суспільне Полтава

Грумер Артем Костромицький – з міста Дергачі, що на Харківщині. Через повномасштабну війну майже рік тому з родиною переїхав у Лубни.

"Зараз, коли до нас тільки принесли собачку, ми прочісуємо її і перевіряємо на наявність ковтунів. Потім ми обріжемо кігтики, вищипаємо шерсть з вушок. Обрізаємо кігті і йдемо купатися", — говорить грумер Артем Костромицький.

Разом із Артемом працює його дружина Тетяна. Вони миють, стрижуть, вичісують шерсть домашнім тваринам, роблять інші гігієнічні процедури.

"Тут життя йде більш спокійно": історія подружжя грумерів з Дергачів, які оселилися на Полтавщині
Собака після грумінгу. фото: Суспільне Полтава

До повномасштабної війни Артем працював у двох харківських салонах, а Тетяна займалася грумінгом вдома. До переїзду у Лубнах знайомих не мали, говорить грумерка.

"Хрещена мати мого сина сказала: "Ви можете приїхати до Мгарського монастиря". Ми навіть не знали, що може бути так тихо. Ми думали, що так усюди, по всій Україні – те, що у нас відбувалося в Дергачах. Ми вже були в монастирі і почали працювати в місті Лубни. Ми приїжджали до людей додому, працювали, розмовляли з людьми. Так у нас з’явилися перші клієнти. Наші клієнти допомогли нам знайти цей дім, ми тут поселилися і почали працювати", — розповідає грумерка Тетяна Костромицька.

Мешкає родина з двома дітьми і тваринами.

"З двома котами, з собакою, з мамою і татом. І з сестрою ще. Оскар – жирний, мов кабан. Смугастий і дрібна (коти – ред.) не дуже (добре – ред.) живуть. То Оскар набіжить на дрібну, то Арчік біжить за дрібною", — каже син подружжя Володимир Костромицький.

"Тут життя йде більш спокійно": історія подружжя грумерів з Дергачів, які оселилися на Полтавщині
Прилади для грумінгу. фото: Суспільне Полтава

"Щодо Лубен перше враження було – дуже здивований був. Я не звик до такого ставлення людей. Вони тут відкриті, спокійні такі. Завжди готові допомогти. Після великого мегаполісу, яким є Харків, тут життя йде більш спокійно", — говорить грумер Артем Костромицький.

Нині родина поки не може вирішити, чи залишатися в Лубнах, каже Артем.

"Рідний будинок – він тягне. Туди вкладав ти душу. Це не просто споруда, це твоя душа, до якої ти звик. І, звісно, хотілося повертатися. Але Лубни нас також дуже захопили", — додає говорить грумер Артем Костромицький.

На початок