У одному із ліцеїв Полтави вчителі, учні та їхні батьки для поранених військових шиють адаптивний одяг. Тобто той, який легко знімати та надягати. Так полтавці долучилися до всеукраїнського проєкту "Швейна рота". Про це Суспільному розповіла директорка навчального закладу Олена Голтвяниця.
У майстерні трудового навчання полтавського ліцею Ельвіра Гонтар розкроює тканину. Робить заготовки для пошиття спідньої білизни.

"Викроюємо по готових лекалах, які ми виготовили уже по наших викрійках. Нам так зручно. Використовуємо економно", — каже заступниця директора ліцею у Полтаві Ельвіра Гонтар.
У навчальному закладі вчителі разом з учнями та батьками виготовляють адаптивний одяг для поранених військових. Це, зокрема, спідня білизну на зав’язках та штани на липучках.
"Легко у догляді, коли хлопці ще не ходять, одягли, а потім застібнули. Все робиться дуже акуратно, щоб не чіплялося за шкіру, щоб не завдавало ніяких негараздів", — каже заступниця директора ліцею у Полтаві Ельвіра Гонтар.

У ліцеї спеціальний одяг для військових шиють від початку війни. Нині ж долучилися і до всеукраїнського проєкту «Швейна рота», розповіла Ельвіра Гонтар.
"Дівчатка по всій Україні з різним досвідом у шитті, з різними навиками шиють адаптивний одяг для поранених. Діляться досвідом, діляться викрійками, діляться інструкціями", — каже Ельвіра Гонтар.
Також у закладі виготовляють інший одяг, говорить директорка.
"Шиємо балаклави, шиємо бафи теплі, шиємо тактичні рукавиці теплі, шиємо тактичні шкарпетки, які вдягаються в берці. Шиємо футболки і білизну звичайну для наших хлопців. Шиємо під замовлення спеціального плану костюми", — говорить директорка ліцею у Полтаві Олена Голтвяниця.

Працюють у позаурочний час у майстерні трудового навчання. У ній є понад десяток побутових швейних машин та два оверлоки. Світлана Ворожбій за день виготовляє до 15 готових виробів.
"Тканина розкроюється, в даному випадку це адаптивна білизна. Потім поступово зшиваються шви, робляться ось такі ось зав’язочки. І прикріпляються в тих місцях, де вказано на лекалах. Я закрійник і кравець. Тому, для мене це не складно, мені в радість. Тим паче, воно йде туди, куди потрібно зараз", — говорить Світлана Ворожбій.

"Трусів уже за 500. Труси йдуть легше. А штанів десь до 50. Всі госпіталі Полтави мають наші штани. Це адресна допомога", — каже заступниця директора ліцею у Полтаві Ельвіра Гонтар.
Як розповіла Ельвіра Гонтар, тканину та необхідні засоби для шиття закупляють за гроші благодійників. А готовий одяг відправляють у госпіталі по всій Україні.