Музикант харківського симфонічного оркестру Віктор Гончаренко став волонтером і плете маскувальні костюми для військових. Він родом із Полтави, але сім років проживав у Харкові, аж до початку повномасштабної війни. Нині ж повернувся у рідне місто і знайшов корисну справу розповів артист Суспільному. На музику витрачає годину на день.
У залі одного з волонтерських штабів лунає мелодія композитора Мирослава Скорика. Грає альтист Віктор Гончаренко. Музикою займається у перерві між плетінням маскувальних костюмів.
Я дуже швидко в цей процес влився, мені зараз це подобається. Це те, що я можу гарно і якісно робити.
У волонтерському штабі Віктор Гончаренко разом із дружиною працює понад місяць. За день, говорить обплітають сітку розміром два на три метри.
Вчитись цьому не складно. Головне – не сам технологічний процес, саме плетіння, а скільки бачити правильний тон, щоб не вплітати те, що там буде не гармонійно і вибиватиметься із загальної палітри.
Народився чоловік у Полтаві, а з 2015-го жив та працював у Харкові. Зокрема, в академічному симфонічному оркестрі «Слобожанський».
Зараз репетицій самого оркестру, звичайно, немає. Наші основні репетиції були в Харкові. Всі люди роз’їхались. Може з тиждень відходили від першого шоку, а потім почали думати, що б його такого тут робити корисного.
До Полтави із Харкова Віктор приїхав у перший день повномасштабного вторгнення російських військ.
Маленька тривожна валізка була зібрана. І після документів і грошей, звісно, одразу в списку був інструмент. Куди я без інструмента? Для кожного музиканта його інструмент – його половина душі.
Музикою Віктор Гончаренко займається близько 20 років. Нині у волонтерському графіку на це виділяє годину на день.
