На стінах та стелях Полтавського краєзнавчого музею мають відновити розписи на загальній площі близько тисячі квадратних метрів. Робити це київський художник-реставратор Сергій Баяндін почав із січня. Спершу відновлює зображення у залі урочистостей. Про це Сергій Баяндін розповів Суспільному.
На висоті понад 10 метрів у купольній залі Полтавського краєзнавчого музею художник-реставратор Сергій Баяндін відновлює орнамент на арці балкону.
"Ці крапочки – це припорох (трафарет – ред.). Вугіллям наноситься малюнок через папір. Спочатку робиться камертон. Камертон – це той колір, що самий білий по тону. Потім робиться самий темний. І потім, у тому діапазоні, робиться уся розкладка тонів і кольорів", – каже художник-реставратор Сергій Баяндін.
Реставрацію у музеї розпочали із цієї зали у вересні. До відновлення розписів приступили у січні, каже директор закладу Олександр Супруненко.
"Розпочали відновлювати тинькування, готувати штукатурку та розчищати ті деталі розпису Леоніда Тоцького, які збереглися та непошкоджені були водою, відставанням (штукатурки – ред.) та тріщинами", – розповідає директор Полтавського краєзнавчого музею Олександр Супруненко.
"Мені дається можливість повторити повністю тональну гамму. Колір я вже роблю так, як створювалося у стилі модерн – неяскраві кольори", – говорить художник-реставратор Сергій Баяндін.
Реставратор планує відновити першопочатковий живопис, який тут був. Для цього, каже, досліджував архівні матеріали.
"Ми бачили перед собою лише відновлення 1992- 1996-го років. І це нас дуже заплутало, але ми звернулися в архів. Знайшли ці таблиці СамокишаМикола Самокиш – художник. 1905-го року він розписав орнаментами стіни та стелю краєзнавчого музею1902-го року, і по цим таблицям деякі орнаменти ми відновили. Ми їх надрукували, потім переробили на комп’ютер, наклали на малюнки живопису, які були вже втрачені в минулому", – додає Сергій Баяндін.
Загалом у музеї запланували відновити розписи на загальній площі близько тисячі квадратних метрів. Зробити це Сергій Баяндін планує до осені. Завершити ж саму реставрацію музею мають до кінця цього року, сказав Олександр Супруненко.
"Це заміна підлоги. Це заміна плиток. Там не автентична плитка була, вона не збереглася після пожежі у 1943-му році. І відродження розписів по тинькуванню", – розповідає директор Полтавського краєзнавчого музею Олександр Супруненко.
За словами речника Полтавської ОДА Максима Ковальова, на реставрацію музею із державного та обласного бюджетів загалом планують спрямувати 148 мільйонів гривень. Востаннє будівлю реставрували близько 75 років тому, додав директор музею Олександр Супруненко.