Скарги на роботу ТЦК на Полтавщині: ТСК перевіряє побиття, смерть чоловіка та балаклави

29 липня під час виїзного засідання ТСК Верховної Ради УкраїниТСК (тимчасова слідча комісія) Верховної Ради — це тимчасовий орган з депутатів, який розслідує справи, збирає важливі дані та контролює владу. Вони розглядають резонансні події, факти порушень законів чи корупції, що цікавлять суспільство. у Горішніх Плавнях обговорили найпоширеніші скарги громадян на роботу військових ТЦК та СП. Серед головних питань — допуск адвокатів, використання бодікамер, носіння балаклав військовослужбовцями та звернення щодо застосування сили під час мобілізаційних заходів.

Про стало відомо під час засідання Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради.

Немає окремих приміщень для спілкування адвокатів та військовозобов'язаних

Одним із питань, яке розглянула комісія, стало забезпечення права громадян на правову допомогу.

Представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Владислав Носенко повідомив, що раніше у Полтавському районному ТЦК були випадки, коли адвокатів не допускали до затриманих громадян.

«Такий факт був, але після зміни керівника районного ТЦК ситуація змінилася. Зараз адвокатів допускають», — зазначив він.

За словами тимчасового виконувача обов'язків начальника Полтавського обласного ТЦК та СП Тараса Грінька, усі районні територіальні центри комплектування знають про вимогу безперешкодно допускати адвокатів до громадян.

Водночас представник омбудсмана звернув увагу, що в жодному районному ТЦК Полтавської області немає окремих приміщень, де адвокат міг би конфіденційно поспілкуватися зі своїм клієнтом без сторонніх осіб.

Про записи із боді-камер

Під час засідання Тарас Грінько повідомив, що всі групи оповіщення Полтавської області наразі забезпечені бодікамерами.

За його словами, відеозаписи зберігаються протягом трьох місяців. Водночас бодікамери використовують лише під час спілкування з військовозобов'язаними на вулиці. Після прибуття до приміщення ТЦК камери вимикають.

Члени комісії зазначили, що відсутність відеофіксації всередині ТЦК нерідко унеможливлює перевірку заяв про можливі конфлікти, застосування сили або інші порушення.

Під час обговорення також пояснили, що в окремих випадках військові не змогли співставити необхідні фрагменти записів із бодікамер та записами громадян. У ТЦК не виключили, що окремі камери могли бути вимкнені. За словами учасників засідання, Міністерство оборони вже працює над тим, щоб бодікамери використовувалися і всередині приміщень територіальних центрів комплектування.

Балаклави ускладнюють ідентифікацію працівників ТЦК

Окрему увагу комісія приділила проблемі носіння балаклав військовослужбовцями ТЦК.

За словами членів ТСК, приховування обличчя під час взаємодії з цивільними ускладнює або навіть робить неможливою подальшу ідентифікацію посадових осіб, якщо виникають скарги щодо їхніх дій.

Комісія проаналізувала численні відео із соціальних мереж, матеріали медіа та звернення громадян, на яких представники груп оповіщення були повністю або частково із закритими обличчями.

Під час засідання нагадали й позицію Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, який раніше зазначав, що відповідно до українського законодавства представники ТЦК та СП під час виконання службових обов'язків мають бути належним чином ідентифіковані та зобов'язані пред'являти службові посвідчення.

На що найчастіше скаржаться жителі Полтавщини

Під час роботи комісії озвучили найпоширеніші звернення, які надходять від громадян щодо діяльності ТЦК Полтавської області.

Серед основних скарг:

застосування фізичної сили під час затримання або доставки до ТЦК;
погрози та психологічний тиск;
проблеми з перевіркою військово-облікових документів;
відсутність або неповнота записів із бодікамер;
складнощі з отриманням документів військово-лікарської комісії для їх подальшого оскарження.

Комісія перевіряє заяву жительки Біликів

Жителька селища Білики Лариса Фоміна повідомила, що 9 червня 2026 року працівники Кобеляцького районного ТЦК та СП разом із поліцейськими нібито затримали її сина, застосувавши фізичну силу та кайданки, попри те, що у застосунку «Резерв+» він мав статус виключеного з військового обліку.

Тарас Грінько заявив, що, за наявною в нього інформацією, військовослужбовці ТЦК участі у затриманні не брали, а чоловіка до центру комплектування доставили поліцейські.

Водночас мати мобілізованого заперечила цю версію та заявила, що в затриманні брали участь як працівники поліції, так і представники ТЦК.

Після обговорення Тимчасова слідча комісія доручила Полтавському обласному ТЦК та СП провести службове розслідування та окремо перевірити підстави, на яких чоловік, який мав статус виключеного з військового обліку, був мобілізований. До перевірки також залучать представника Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Заява кременчужанина про погрози зброєю

Житель Кременчука Марк Захаров заявив, що після затримання його незаконно утримували у Кременчуцькому районному ТЦК, попри серйозні проблеми зі здоров'ям після ДТП. За його словами, військово-лікарську комісію він пройшов приблизно за 30 хвилин, а під час одного з перевезень до Пирятина один із супровідників нібито приставив до його голови пістолет і вимагав підписати документи.

Адвокат Володимир Бублик повідомив, що сторона захисту досі не може отримати повний висновок військово-лікарської комісії для його оскарження.

Тимчасово виконувач обов'язків начальника Кременчуцького районного ТЦК та СП Сергій Сіренко повідомив, що чоловіка доставили працівники патрульної поліції, після проходження ВЛК його мобілізували, а згодом визнали таким, що самовільно залишив військову частину.

Після заслуховування сторін Тимчасова слідча комісія доручила забезпечити повторне направлення Марка Захарова на військово-лікарську комісію, а також перевірити заяви про можливі погрози із застосуванням зброї та встановити осіб, які його супроводжували.

Смерть жителя Кременчука після перебування у ТЦК

Окремо комісія розглянула випадок смерті жителя Кременчука, який після перебування у Кременчуцькому районному ТЦК та СП потрапив до реанімації з тяжкими травмами та помер.

За словами т.в.о. начальника Кременчуцького РТЦК Сергія Сіренка, чоловіка доставили до центру комплектування 3 липня у стані алкогольного сп'яніння. Після проходження ВЛК його визнали придатним до служби, а наступного дня, за офіційною версією, у нього стався епілептичний напад. Медики двічі викликали швидку, однак госпіталізували чоловіка лише під час другого виклику. Після смерті 9 липня ДБР розпочало кримінальне провадження та провело обшуки у Кременчуцькому РТЦК.

Водночас донька померлого заявила, що за кілька годин до госпіталізації бачила батька без видимих травм, а згодом — із розбитим носом, у кайданках та зі слідами численних ушкоджень. За її словами, у лікарні чоловік встиг сказати лише: «Били голову... Вдарили...».

Представник омбудсмана Владислав Носенко зазначив, що робити висновки про можливе побиття має слідство, однак звернув увагу на можливу затримку з наданням медичної допомоги. За підсумками засідання Тимчасова слідча комісія заявила, що контролюватиме хід розслідування.

Читати ще