Нині у Полтавському районі працюють близько півтори тисячі фермерів. Головні виклики для них — пов’язані, як з російсько-українською війною, так і з подіями у світі, що впливають на ціноутворення. Тому для кожного господарства важливо будувати стратегію роботи так, аби не залежати від однорічних коливань попиту і пропозиції, ціни на пальне, можливості збуту тощо.
Про це в ефірі Українського радіо розповів голова Асоціації фермерів і приватних землевласників Полтавського району Олег Слизько.
За його словами, на роботу фермерського господарства варто дивитися з висоти планування на 5-7 років.
"Фермер може заробити за один рік у 3-4 рази більше, ніж вклав, а потім три роки ледве в нуль виходити, а то й у мінус. Один рік на оптовому ринку капуста коштувала 3 гривні за кілограм, а наступного — уже 25. Я, як голова Асоціації, завжди намагаюся спонукати взаємодіяти фермерів, і в нас в Україні з цим дуже великі проблеми. Асоціації за кордоном для того, щоб спільно сідати і планувати. Для тих, хто розповідає, що це плановість економіки і вільна рука ринку поставить все на свої місця — ми в це не віримо. Знаєте, натура така: на сою цього року є ціна, давайте наступного всі сою посіємо, посіяли сою, а на неї ціни нема. Колись так майже вмер для фермерів ринок цукрового буряка".
Як розповів Олег Слизько, виклики війни і тимчасова окупація українських земель вплинули на структуру вирощуваної продукції на Полтавщині. Зокрема, минулого року область була лідером в Україні за площею посівів баштанних культур. Але головний виклик — можливість збуту вирощеного.
"Як за кордоном: контракт потрібно обслужити, державне замовлення потрібно виконати, а потім якісь лишки продавай. А в нас посадив 20 гектарів кавуна, ледве спродав з 5-ти. Потім на 15-ти (гектарах, — ред.) залишається продукція, не хочеться її втрачати, скидається ціна. Тоді приїжджають до сусіднього фермера, і він їм називає ціну справедливу, а вони говорять: он продають за копійки. Тому коли ми отримуємо менше, ніж вклали туди, то з цим є проблеми".
За словами Олега Слизька, фермерство у селі — не лише про прибуток для власників землі, це ще й значна складова соціальної сфери.
"Коли пішла децентралізація, то багато сіл втратили голову, бюджет, депутатів. На селі не стало влади, у невеликому, нецентровому. До кого йдуть люди з проблемами? До фермера. І фермер знає, що поки приїде той трактор почистити сніг, поки покосять ту траву... А тут свято в будинку культури потрібно профінансувати, десь у садочок, школу, амбулаторію щось закупити не за всі гроші світу, але це постійно. Тому в Полтавській області, де є фермери, і не один, а група, це дуже добре".
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | Тік Ток | Threads | Whatsapp
