Юлія Чернявська у пошуках зниклого безвісти тата їздить на обміни полоненими. Аби об’єднувати такі ж родини, вона почала влаштовувати акції-нагадування у маленькому місті на Полтавщині.
Про свій досвід, реакції місцевих жителів та пошуки свого тата Василя Токаря Юлія розповіла в інтерв’ю Суспільному.
Акції-нагадування у Глобиному
Юлія стала першою, хто організував акції на підтримку полонених і зниклих безвісти у місті Глобине. Родина Василя Токаря проживає у громаді, поблизу міста. Спочатку їздили на такі акції у Черкаси, бо мали там знайомих, згодом у Кременчук.
"У нас було поховання військового в Глобиному. Я стояла на касі, позаду мене стояли кілька школярів. Вони говорили таке (неприємні слова — ред.) про поховання. Я поки зрозуміла, що вони сказали, вони вже пішли. Дорослі не розуміють, діти їхні не розуміють — треба щось робити".
Після цього Юлія вирішила організувати акцію-нагадування у Глобиному. За її словами, спочатку боялася, що її ніхто не підтримає.
"Я не думала, що для Глобиного це буде досить важливо. Ми створили групу, нас більше. Це дуже погано. Я б не хотіла, щоб відбувались такі акції. Але це настільки важливо", — сказала Юлія Чернявська.
За її словами, у центрі Глобиного встановили спеціальні пам’ятні таблички на двох лавках, а ще — білборд зі світлинами приблизно 150 зниклих воїнів.
"Мирна акція найперша була чимось дуже новим. Люди не знали, як себе вести. Люди, які їхали на машинах, зупинялися, розверталися і їхали в іншу сторону. Уже потім, коли відбулася наступна акція, люди зрозуміли, що це ми — родини зниклих безвісти. І ми тут не просто так. Люди, які проходять, я ж бачу, що їх почало торкатися".

Пошуки зниклого тата
Юлія не має зв’язку зі своїм татом більше року. Увесь цей час вона самостійно намагається його розшукати.
"Чесно скажу: щоб координаційний штаб якось мені допоміг, щоб якась структура мені якось допомогла — по суті, я сама собі допомагаю".
На одній із акцій у Черкасах Юлія Чернявська познайомилася із Анною Пархоменко, її називає координаторкою 110-ї бригади, у якій служить Василь Токар. Завдяки її допомозі змогли з’ясувати точні координати зникнення тата та прізвища людей, із якими він був.
"Знайшлися сім'ї зниклих, які були з моїм батьком. Мене знайшла жінка і сказала: "Я знаю, що Токар вийшов". Я знайшла в інтернеті відео, на якому є чоловік, який лежить, його беруть в полон. Я на 80% впевнена, що то батько. Я подавала це відео на відеоекспертизу. Наразі вони відмовляють в ній, тому що їм не підходить якість цього відео. Ніхто не опізнав свого рідного. Немає жодного коментаря під цим відео".

Також Юлія Чернявська із рідними їздить на обміни полоненими, аби знайти інформацію про тата.
"Знаю, що мені треба бути завжди в строю. Бо батько повернеться, що він буде дивитися, як я плачу? Ні, він буде дивитися, яка я красива. Все буде добре. Я впевнена в цьому. Я собі вже уявляю, як він виходить з автобуса, а я кричу «Папа!». Я кричу, а він мене бачить, і ми обіймаємося".
Повідомлення про зникнення у день народження
Тато Юлії Чернявської захищав Україну ще за часів АТО. У цивільному житті займався будівництвом. Після початку повномасштабної війни він повернувся до війська 2023-го. Переважно служив на Донеччині.
"Він втратив дуже багато друзів на тому напрямку. Дуже важко там було, правда. Я бачу по його очах, вони реально ставали пусті і тьмяні з кожним разом. У мене з ним був дуже крутий зв'язок. Він дуже хотів багато зі мною поговорити, помовчати. Це було дійсно круто".

4 січня 2025-го чоловік поїхав на бойове завдання. Сказав, що буде без зв’язку 7—10 днів. Із 16 січня родина почала пошуки. Зокрема, у соцмережі Юлія знайшла жінку, яке теж шукала тата зі 110-ї бригади.
"Вона надає мені номера телефонів. І один з номерів це був на той час номер командира. Він мені присилає SMS: «Зник безвісти. Був приліт FPV-дронів. Скоріше за все загинув». Я звернулася в наше ТЦК. У мене в мами день народження 17 січня, і вони 17 січня дарують їй такий подарунок на день народження — сповіщення про зникнення батька".
Юлія із братом здали ДНК для експертизи, але родина вірить, що Василь Токар повернеться додому живим.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | Тік Ток | Threads | Whatsapp

