Близько мільйона жителів Полтавщини зазнали політичних репресій тоталітарного режиму. Найбільше загинуло у 1937-му та 1938-му, каже працівниця Полтавського краєзнавчого музею Ольга Вільховик. Серед репресованих – письменники, громадські діячі, освітяни та інші люди.
"Били будь-яким способом, ніжкою від стільця, не давали сідати, багатогодинним стоянням людина втрачала свідомість, його обливали холодною водою та допитували далі", - говорить історикиня Людмила Бабенко.
Такі свідчення про репресії 1930-х років на Полтавщині збереглися нині, каже історикиня Людмила Бабенко. У Полтаві були три тюрми, допитували та вбивали людей: на місці нинішнього управління Служби безпеки, слідчого ізолятора та ще одна на вулиці Європейській.
"Створювали щось на зразок такої труби, яка рухалася, складалася з двох частин і в яку було вбито багато цвяхів гострими кінцями в середину. Туди ставили людину роздягнуту і потім стискали", - каже історикиня Людмила Бабенко.
Найбільше на Полтавщині загинуло у 1937-му та 1938-му. Це, зокрема, письменники, критики, науковці та освітяни. Серед них Микола та Михайло Зерови, Михайло Драй-Хмара, Григорій Коваленко та інші.
"Пункти протоколу допиту здебільшого містили, ми бачимо це, прізвище, дата народження, місце народження, обов’язково повинна була бути національність, паспортні дані, соціальні положення й склад родини. Чому саме відбувається цей допит у протоколі не зазначено, тому що це, в принципі, фактично й не було потрібно радянській владі", - розповідає співробітниця Полтавського краєзнавчого музею Ольга Вільховик.
Усього на Полтавщині було репресовано близько мільйона людей, каже історикиня Людмила Бабенко.
"Хто мав сумнівне соціальне походження, або ті, хто походив із сімей крупних землевласників чи так званих куркулів.Також це було духовенство або їх нащадки, хто походив із родин духовенства. Це могли бути і партійні та радянські працівники, які раптом в один час оголошувалися «ворогами народу», - говорить історикиня Людмила Бабенко.
"Засуджені поділялися на дві категорії. Перша категорія людей – їх вироком був розстріл. Друга категорія – це були люди, які засуджувалися до примусових робіт й не тільки вони, а й їх родини. Були ліміти на виконання цих категорій, тобто кожен ліміт повинен бути виконаний, незалежно від того, були злочини чи ні", каже співробітниця Полтавського краєзнавчого музею Ольга Вільховик.
День пам'яті жертв політичних репресій щороку припадає на третю неділю травня (цьогоріч це 16 травня - ред.). Пам’ятну дату затвердили 2007-го.
