Більшість українців не читають книжки. Тому держава має популяризувати це і підтримувати інтерес до вітчизняної культури. Так вважає письменник та перекладач.
Він відвідав Полтаву, аби зустрітися зі своєю аудиторією, а також розповів Суспільному про зв’язок культури і політики, значення мови та війну.
Про Котляревського і Полтаву
Уродженця Полтави Івана Котляревського вважають основоположником сучасної української літературної мови. Попри це він, на думку Юрія Андруховича, використовував суржик, яким і нині говорять у Полтаві.
"Безумовно, що в основі лежав оцей так званий київсько-полтавський діалект, але ж в нього доволі багато русизмів. Крім того, в нього всіляка латина виникає, і частково десь там ще і польська спадщина сидить. Так що казати про його мову як про зразок чистоти української мови не можна. Але можна казати як про зразок жвавості, живості цієї мови. І за це ми його любимо і цінуємо".
Про мову і війну
Зараз українською почали писати люди, які виросли в російськомовному середовищі і змалку говорили російською, сказав Андрухович.
"У них паралельно відбувається цей процес — вони формують із себе письменників і формують свою українську мову в собі. У будь-якому разі є дуже оптимістична, відкрита перспектива в цьому".
Сам письменник говорить, що він та його покоління за часів Радянського Союзу жили в російськомовному середовищі. Неможливо було не знати російської.
"У час мого дитинства, мабуть, російською мовою в Івано-Франківську говорилося більше, ніж українською. Це було місто з багатьма військовими частинами, як на такі розміри міста і складу населення. Крім того, місто кількох дуже серйозних оборонних заводів загальносоюзного значення. Відповідно, там працювали інженерами, керівниками якихось підрозділів теж винятково російськомовні люди, які сьогодні тут, завтра в Таджикистані, післязавтра на Чукотці і так далі".
Відхід від усього російського — це незавершений процес, вважає письменник. Він буде тривати ще довго і залежатиме від результатів війни в Україні.
"Я вірю в те, що ми вийдемо сильнішими і впевненішими в собі. А будь-який інший варіант означає просто нашу поразку, і про це не хочеться навіть думати. Тому це повинно б прогресувати — мається на увазі оце самоусвідомлення і відчуття національної гідності".
Зв’язок культури і політики
На думку Юрія Андруховича, політика весь час втручається у культуру в Україні. На його погляд, час, коли ці дві сфери не перетиналися, минув.
"Десь упродовж 90-х років був такий певний період, коли президент Кучма і його люди настільки були байдужі до будь-яких проявів української культури, що просто не заважали її створювати. І мій старший приятель Микола Рябчук казав: «Ми вже і за це повинні подякувати сьогоднішній українській владі, що вона така байдужа, що не розстрілює, не вистрілює поетів, не репресує їх і так далі»".
Переломним моментом у розумінні важливості культури в Україні став 2014-й — це завершення Революції Гідності та початок російської агресії, сказав Андрухович.
"Не брати участі в політиці, не втручатися в неї — це означає віддавати свою країну, свою територію комусь іншому, хто забере потім в тебе твою особисту, індивідуальну свободу".
Різниця українського та закордонного читача
На думку письменника, нині меншість населення України зацікавлена читанням. Аби виправити ситуацію, держава має вести цілеспрямовану підтримку.
"Треба намагатися збільшувати ось цей суспільний інтерес до свого власного, до своєї власної літератури, до свого фільму, до свого театру і так далі".
Аудиторія в Україні й за кордоном відрізняється, розповів Юрій Андрухович. Зокрема, читачам в інших країнах доводиться більше розповідати про контекст та події в державі.
"Я не змушений українським читачам аж так багато речей пояснювати. Ми стартуємо вже з якогось моменту, про який ми всі чудово знаємо. Із закордонними це вже по-різному. Тут уже залежить від специфіки країни. Якщо значно легше це завдання у випадку з, наприклад, поляками чи, скажімо, навіть австрійцями, то там уже що західніше, то складніше".
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | Тік Ток | Threads | Whatsapp
