Через підняття рівня річок навесні 2026-го з’ясували, що більшість гідроспоруд у Полтавській області поруйновані або недоглянуті. Це не дозволяє акумулювати воду.
Про це в ефірі Українського радіо "Полтава" розповіла начальниця відділу водних об’єктів регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області Леся Клименко.
Для чого використовують гідроспоруди
Шлюзи-регулятори дають можливість акумулювати повеневу воду, тривалий час нею користуватися, а отже наповнити водні об’єкти. За допомогою затворів можна пропускати чи утримувати течію.
«Якщо ж споруда зруйнована, то вода знайде собі місце і просто протече. Тобто гідротехнічні споруди, що функціонують, — це запорука збереження водних об’єктів на території органів місцевого самоврядування», – сказала Леся Клименко.
У якому стані гідроспоруди
На Полтавщині не було водопілля протягом 8 років. 2026-го стали помітні проблеми із станом гідротехнічних споруд в області. Більшість з них не мають власника, а отже, догляд за ними ніхто не здійснює, розповіла фахівчиня.
«Наприклад, коли проєктують ставок, то розраховують на те, що буде повінь, яку потрібно буде пропустити. Оскільки технічного обслуговування гідроспоруд тривалий час не було, вони виявилися не придатними пропустити повеневу воду. По суті це безгоспне майно, органи місцевого самоврядування не можуть виділити кошти на їх обслуговування, бо це нецільове використання», – сказала Леся Клименко.
Гідротехнічні споруди руйнуються, замулюються чи потребують ремонту. Під час повені вони можуть зруйнуватися або не виконати свою функцію.
Який шлях вирішення проблеми
На думку фахівчині, гідроспоруди повинні мати власника і їх повинні ремонтувати.
«Стан споруд, що на річках мають власників, орендарів, суттєво кращий, за ними доглядають і вони пропускають повінь».
Яким було підняття води
У березні 2026-го у Полтавській області було суттєве, але не критичне підняття рівня води. На річках Псел та Сула весняне водопілля у межах норми, значних підтоплень не було. Найвище рівень води підіймався у Ворсклі – протягом трьох днів річка була на заплаві. Також на заплаву виходила і річка Хорол.
«Одна справа, коли повенева вода стікає балками, ярами, відновлюючи водність річок. І зовсім інша, коли ця вода тече по ріллі, по полю, адже частину балок аграрії розорали, нехтуючи тим, що кожна річка має свою прибережно-захисну смугу. І тоді така вода несе до наших річок все те, що фермери вносили у ґрунт, вирощуючи певні сільгоспкультури, а це ж небезпечно. Неконтрольоване використання заплави річки є порушенням норм чинного законодавства», – розповіла Леся Клименко.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok
