135 років Полтавському краєзнавчому музею імені Василя Кричевського. Саме природничі збірки, зосібно, колекція ґрунтів Василя Докучаєва стали основою для створення тодішнього Природничо-історичного музею Полтавського губернського земства.
Про це в ефірі Українського радіо "Полтава" розповіли завідувачка відділу природи музею Олена Шиян.
Коли 1891 року з ініціативи Василя Докучаєва був створений Природничо-історичний музей Полтавського губернського земства, значну частину його експозиції становили ґрунти з експедиції науковця. На той час зразків у колекції налічувалося понад 4 тисячі одиниць. До наших часів збереглося 3 802.
"В оригінальних коробочках, з написами, з польовими етикетками колекція ґрунтів нині є експонатом основного фонду нашого музею. Вона має велике наукове значення для подальших досліджень території колишньої Полтавської губернії, а також меморіальне значення, адже зібрана під час експедиції засновника генетичного ґрунтознавства Василя Докучаєва. Також в основі першої експозиції музею зразки понад 500 одиниць гірських порід, до 800 аркушів гербарію", — розповіла завідувачка відділу природи музею Олена Шиян.
Докучаєву імпонували чорноземи Полтавщини.
"Полтавщина має найбільшу площу родючих чорноземів в Україні — майже 1 мільйон 400 тисяч особливо цінних чорноземів. Наші ґрунти унікальні. Вони дуже буферні, стійкі до господарювання, вони зберігають природну родючість попри всі негаразди війни, експлуатації природної родючості, зокрема деякими сільгоспвиробниками, але не всіма", — говорить голова Полтавського товариства сільського господарства Григорій Шарий.
Кременчук, Лохвиця, Шишаки, Балаклія — далеко не всі населені пункти колишньої Полтавської губернії, де побував під час експедиції ґрунтознавець Василь Докучаєв. На той час 47 полтавців були у полі зору вченого.
"Докучаєв та Ізмаїльський зробили описи диканських ґрунтів, а найголовніше —експедиція вченого дала зразки, що нині, мабуть, коштують дорожче, ніж золото. Бо це та справжня земля, яка була до колгоспів, до сучасних агротехнологій. Полтавські чорноземи — це еталон, яким навіть Місячні ґрунти вимірювали. Тому невипадково, цього року в Полтаві повинен з’явитися музей живого ґрунту. Це грантовий проєкт, що розробив консорціум наукових та освітніх закладів, серед яких і Полтавський державний аграрний університет", — розповів завідувач кафедри музейно-туристичної діяльності Харківської державної академії культури Анатолій Щербань
Більше слухайте в ефірі Українського радіо "Полтава" за посиланням.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok
