Волонтерка Анастасія Якименко 2025 року власними силами зібрала понад 1 мільйон гривень на потреби ЗСУ. Майже 15 років вона пересувається на кріслі колісному. Волонтерка організовує благодійні заходи та концерти.
Про це жінка розповіла Суспільному.
Як Анастасія Якименко допомагає війську
Анастасія проживає у Гребінці. Більшість запитів приймає від військових зі своєї громади. Кілька разів на рік разом із родиною, знайомими та друзями організовує благодійні заходи на підтримку захисників.Волонтерством вона почала займатися із початком повномасштабної війни.
"Я просто була звичайною небайдужою українкою, яка донатила на інші збори. В той час я ще працювала в IT-компанії і мала таку фінансову можливість. Але мій батько 25 лютого пішов добровольцем на фронт. І так трапилося, що в жовтні він звернувся до мене за допомогою, тоді я відкрила свій перший збір", — розповіла Анастасія Якименко.
Тоді волонтерці вдалося зібрати приблизно 200 тисяч гривень. Придбали автівку і необхідні речі для бригади. За словами Анастасії, більшість запитів нині на зарядні станції, генератори та прилади нічного бачення.
"Купували все, що тільки можна. Був придбаний пікап для 43-ї ОМБР. Медицина для бойових медиків також на Донецький напрямок. Звичайно, смаколики. Якщо хлопці інколи це просять, передаємо з дитячими малюночками, щоб вони відчули, що за ними стоїть надійний тил. І їх підтримують, і вірять, і дякують", — сказала волонтерка.
Чим іще займається Анастасія Якименко
Майже 15 років жінка пересувається на кріслі колісному.
"Особисто моя війна почалася 2011 року, коли моє життя розділилося на до і після. Я отримала травму шийного хребця, це компресійний перелом. Якби я ходила, то я, мабуть, взагалі звернула гори. А з моїм характером я, мабуть, була б на фронті. Всі мої близькі, друзі підтримують, мої родичі. Позитивно ставляться, бо навколо мене згуртовуються люди, які хочуть, щоб ця війна якнайшвидше закінчилася".
Поза волонтерством Анастасія займається музикою та малює. Має мрію видати свою першу книжку з дитячими казками, ілюстрації до яких малює також сама.
"В моєму житті волонтерство — це місія, це віра. І це, мабуть, наш український генетичний код допомагати своїм і підтримувати своїх", — додала Анастасія Якименко.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok
