Полтавська битва потрапила до оприлюдненого Інститутом нацпам’яті переліку осіб та подій, що містять символіку російської імперської політики. Нині науковці переконують, що давно відійшли від російських наративів подачі цієї події.
Про це в ефірі Українського радіо "Полтава" розповіла заступниця директора з наукової роботи Державного історико-культурного заповідника "Поле Полтавської битви" Людмила Шендрик.
Поштовх до цього стався у середині 90-х років, коли до закладу почали приїздити члени Товариства військової історії Швеції і привозити документи, карти. Відтоді для вивчення подій 1709 року додалася шведська історична база. А це дало змогу поставити під сумнів винятково російське трактування події.
Для вдумливого читача можна було віднайти важливі моменти і порівняти. Ось відбулася Полтавська битва, складена була реляція, перший і другий варіант, і вони вже різняться. По битві Петро відразу полонених шведських генералів запитував, де вони були, де стояли шведські війська. Потім московити почали робити свої карти і вносити неправдиві відомості. Є білі плями, узгоджуємо питання, де ж були оці фортифікаційні укріплення, редути, і скільки їх було, тому що на московських картах їх позначено десять буквою Т. Карта, яка була складена генерал-квартирмейстером шведської армії Акселем Юленкруком, їх шість. На карті Людвіга Аларта, який був на службі в московській армії, їх дев’ять і різна конфігурація.
В експозиції музею постійно додають українську складову. Почали ще з 1994 року, коли створили нову експозиційну залу "Козацька держава до подій Великої Північної війни". Одна з нових зал — "На терезах часу", створена впродовж 2019–2020 років.
Ця зала показує, як відбувалося осмислення Полтавської битви трьома головними учасниками: Московією, Швецією і Україною. Ця експозиція викликає незадоволення в політично заангажованих людей. З одного боку представлена нова робота нашого полтавського художника Ігоря Гречановського «Апофеоз Мазепи». Мазепа зображений на тлі церков, зведених його коштом на історичній Полтавщині, з Пересопницею, з булавою, з торбаном, на якому він грав. А навпроти нього очі в очі, така задумка, робота курських іконописців середини XVII століття «Апофеоз Петра І», де той зображений як завойовник.
З 1 жовтня в музеї Полтавської битви запрацювала нова екскурсія "Лицарі України: козацтво — феномен вітчизняної історії". І під час неї, і в нових експозиціях не лише подають історичні факти, але й намагаються навчити переосмислення історії, зазначила Людмила Шендрик.
В нас в експозиції виставлений лист Петра до Олексія Келіна, ґвалт такий піднявся: «А для чого цей лист»? А для того, щоб показати, як ставився московський цар до полтавців. Він наказував триматися до середини липня, і якщо не вдасться надати допомогу, то закласти порох і підірвати фортецю з усім населенням. Ось для чого виставлений цей лист. Не читаючи, побачивши одну назву, починають отакі дебати.
Повністю інтерв’ю слухайте за посиланням.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok
