Перейти до основного змісту
«Скарби Полтавщини»: як оцифровують музейні експонати та де можна їх переглянути

«Скарби Полтавщини»: як оцифровують музейні експонати та де можна їх переглянути

Олена Романенко
Співавторка та координаторка проєкту «Скарби Полтавщини» Олена Романенко в радіостудії. Суспільне Полтава

Команда Ukraine Open представила новий проєкт «Скарби Полтавщини». Це три напрямки: віртуальні тури музеями області, «Цифровий музей Українського старовинного вбрання» та дослідження шкіл, збудованих за проєктом Опанаса Сластьона.

Про це в ефірі Українського радіо «Полтава» розповіла співавторка та координаторка проєкту «Скарби Полтавщини» Олена Романенко.

Цьогоріч у проєкті представлені 8 музеїв. Екскурсії закладами можна здійсними у VR-окулярах. Оцифрований 121 музейний експонат, є описи українською та англійською мовами.

Ми вирішили зосередитися на локальних музеях, тому що в них потенціал є, а не завжди в обмежених ресурсах можуть про себе заявити. В нас попередньо був затверджений перелік експонатів, іноді їх виносили з фондів, як шабля родини Апостолів в Миргородському краєзнавчому музеї, іноді вони були на стендах під сигналізацією, як копія посмертної маски Миколи Гоголя в Диканському музеї. Ти розумієш, що твої руки торкаються речей найвидатніших людей планети, наприклад, вишивка Лесі Українки в Гадяцькому музеї.

В основі другого розділу проєкту «Скарби Полтавщини» 40 оцифрованих Хорольських керсетів, зібраних в етнографічному музеї «Древо».

Кожен експонат має свій опис, який надали нам в музеї. Ми проговорювали з Едуардом Крутьком, засновником музею, і він каже, що завдяки тому, що треба було надати інформацію, пропрацював всі керсети — хто подарував, як з’явилися, в описах все це є. І тепер користувачі можуть про це дізнатися, а не тільки роздивитися на збільшеному форматі стежки вишивки, орнаментику дослідити.

Для відвідувачів на сайті оцифровані зображення і 35 шкіл, збудованих понад сто років тому за проєктами Опанаса Сластьона. Нині вони в різному стані, не всі з них використовують, розповіла Олена Романенко.

Ці будівлі і сьогодні, як кажуть спеціалісти, функціональні дуже, вони світлі, вони теплі. З цих шкіл можна робити туристичні маршрути, організовувати якесь життя. Як нам в тих же коментах: «Що ви оце розповідаєте? Де реальні дії?» В нашому проєкті на ремонт гроші не виділяються, але те, що ми можемо робити в межах цього культурно-мистецького проєкту, — оцифрувати їх. Якщо якась будівля буде порушена, зруйнована, хоча б цифрова пам'ять залишиться.

Повністю інтерв’ю слухайте за посиланням.

Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:

Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok

Топ дня
Вибір редакції
На початок