На Полтавщині є щонайменше 300 місць, де протягом минулих століть варили сировину для виготовлення пороху. Їх археологи називають селітроварними майданами. Одну з останніх таких територій регіону знайшли поблизу Кобеляк. Це відбулося під час дослідження території під забудову майбутньої дороги. Подробиці – у матеріалі Суспільного.
Перед початком будівництва дороги Дніпро-Решетилівка археологи розпочали дослідження території. Було це 2010 року, йдеться у публікації науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба».
Тут вони знайшли, зокрема, кургани та поселення. А ще – майдан. Протяжність останнього орієнтовно 150 метрів, а ширина – 100 метрів.

Заснування
Історія цього місця почалася кілька тисячоліть тому. Тоді племена, що жили поблизу нинішніх Кобеляк, облаштували некрополь (тодішня версія цвинтаря). Перші поховання тут були ще наприкінці ІІІ тисячоліття до нашої ери. Науковці виявили могили представників семи культур, що жили у різний час. Найбільшими були скіфські кургани V-ІІІ століття до нашої ери. Саме на їхньому місці вже у XVII столітті облаштували майдан. Визначити точні роки створення комплексу допомогли монети, які віднайшли на території. Археологи розкопали срібні півтораки 1622, 1624 років Сигізмунда ІІІ Вази. У той час значна частина земель нинішньої Полтавщини була у складі Речі Посполитої.

Призначення
Майдан у ті часи використовували для виготовлення пороху. Його добували, зокрема, із селітри – білого кристалічного порошку. Процес виварювання був нелегким: землю з селітрою заливали водою і варили 18-20 годин. При цьому температура у печах мала сягати 900-1 200º С. У результаті виварювання отримували напівфабрикат – селітру із домішками, яку додатково обробляли та очищали.
Працювали селітровари простими знаряддями. Зокрема археологи знайшли скребки для зняття сировини, кресала для розпалювання вогню, деревообробне тесло.

Побут
Археологи виявили, що на майдані поблизу сучасних Кобеляк, було дві печі. Такі комплекси на той час вважали великими. На майданах з двома-п'ятьма печами могло працювати до сотні людей. Археологи припускають, що на кобеляцькому було більше як півсотні робітників. Окрім тих, хто будував їх та виварював селітру, були і ті, хто привозив дрова та воду, а також забезпечував охорону.

Більшість робітників перебували тут і вдень, і вночі, тож на майдані, окрім печей та господарських споруд, були тимчасові прихистки та житла. Під час дослідження території, останніх знайшли три, площею від чотирьох до семи квадратних метрів. Знайдені житла селітроварів входами були обернені до печей. Майдани облаштовували, здебільшого, недалеко від міст чи укріплених фортець. Передусім, це дозволяло використовувати селітру для потреб цього міста, а разом з тим селітроварам мати недалекий прихисток у разі нападу. До прикладу, у радіусі 10 кілометрів від міста Кобеляки нині можна простежити рештки семи майданів, додають фахівці науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба».
