Півтора десятки звернень щодо порушення норми про обслуговування українською мовою за місяць надіслали жителі Полтавщини. Це, зокрема, із Полтави та Лубен, каже уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. Це за той час, як почала діяти стаття закону про обов’язкове обслуговування українською.
Обслуговування клієнтів та перелік послуг – українською. Із таким правилом місяць працюють у цьому полтавському салоні краси.
«Складно було зберігати корпоративний стиль, при перекладанні послуг. Щоб звучало досить органічно у нашому просторі, у наших мережах. Це зайняло до двох місяців. Це переклад сайту, соціальних мереж, меню, привітань. Десь за рік ми відчували, що будуть такі зміни, тобто про це писалося, говорилося й ми розуміли, що скоро це стане обов’язковим», ‒ каже керуюча салоном краси Катерина Стрельникова.
За цей час побільшало й відвідувачів, які говорять українською, каже адміністраторка Злата Гнатенко.
«Більшість клієнтів звертається російською мовою, але зараз ми з ними почали розмовляти українською й навіть ті, хто розмовляв російською, підлаштовуються під нас», ‒ каже адміністраторка салону краси Злата Гнатенко.
Окрім салонів краси, на обслуговування українською мали перейти також і заклади харчування, спортзали, заправки, аптеки тощо.
Також українською мають надавати послуги й через мережу Інтернет, друкувати інформацію на цінниках, маркуванні, в інструкціях, квитках та меню.
«Я позитивно ставлюся і підтримую. Все українське я завжди підтримую. В побуті протягом місяця я спостерігав – і в магазинах, і в місцях обслуговування – всі до мене звертаються українською мовою», ‒ каже полтавець Олександр Вусатий.
«Я ставлюся негативно до введення цього закону, тому що всі люди різні, у всіх свої пріоритети. Кожен має право на те обслуговування, яке йому подобається. І, відповідно, продавець теж має право говорити тією мовою, якою йому зручно, я так вважаю. Оскільки я прекрасно розумію і володію і українською, і російською, то мені, в принципі, байдуже. Але я проти того, щоб людей змушували», ‒ каже полтавець Сергій Зорін.
Аби спілкуватися із відвідувачами державною мовою, в одному із полтавських ресторанів персонал навчають.
«Почали це робити десь півтори тижні тому. Не всі добре розмовляють українською, вирішили, що ми будемо навчатися. Вже вдруге до нас приходить викладач з української мови, і вона з нами проводить тренінг у такій ігровій формі. І сьогодні ми робили кросворд на грузинський манер, пов'язаний з нашою професією, нам потрібно було вигадати питання, а інша команда повинна була відгадувати їх», ‒ розповідає офіціантка Ангеліна Ведь.
За місяць щодо порушень закону про обслуговування українською жителі Полтавщини написали 15 скарг уповноваженому із захисту мови Тарасу Креміню.
«6 заявників скаржилися на відсутність української версії сайтів інтернет-магазинів. Це вважається порушенням, і ми по цьому факту будемо з’ясовувати, розбиратися. В тому числі, надійшло звернення з міста Лубни Полтавської області, яке стосувалося порушення мовного законодавства особами, які служать в правоохоронних органах або перебувають в органах місцевого самоврядування. Тобто, йдеться про поліцейських або депутатів місцевих рад. Крім цього, п’ять звернень стосувались порушень у сфері обслуговування», ‒ повідомив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
Нагадаємо, окремі норми закону «Про функціонування української мови як державної» почали діяти із 16 січня цього року. Про порушення можна сповіщати керівництво закладів або написати скаргу уповноваженому із захисту державної мови. За словами Тараса Креміня, якщо за рік на установу напишуть хоча б дві скарги, керівника можуть оштрафувати до 6 800 гривень.
