Вузенькі проходи між будинками, старовинні арки, ажурні балкони та напівзатінені дворики, де час ніби зупинився. Одеські дворики – це особливий світ, прихований від очей туристів за важкими дерев’яними воротами. Тут життя плине своїм ритмом: на розвішаних мотузках сушиться білизна, за столиками бабусі обговорюють новини, а коти гріються під променями теплого весняного сонця.
Суспільне вирушило на прогулянку цими затишними куточками міста, щоб передати вам їхню магію у нашому фоторепортажі.

75-річна Наталя живе у будинку на вулиці Успенській все своє життя. У 2015 році її двір виграв у конкурсі "Кращий одеський дворик". Жінка каже, що вклала душу у його відновлення і ця перемога — результат її праці.
"Моя бабуся заїхала сюди ще у 1919 році, потім тут жила моя мама, а тепер і я. Раніше двориком особливо не займалися, одні машини тут стояли, а тепер палісадник із фонтаном, скульптури. Звичайно, зараз ще нічого не цвіте, та й загалом у порядок треба сад привести, але повірте мені на слово, влітку тут краса! Я у цей двір всю свою душу вклала, гарні ворота встановила, плитку поклала, квіти виростила!" — ділиться Наталя.



Лілія, жителька дворику на вулиці Великій Арнаутській, 77, хоч і каже, що двір у них не найгарніший, проте кожен намагається докласти зусиль, щоб його покращити.
"Загалом, мені дуже пощастило з сусідами: прибираємо, поливаємо, квіти висаджуємо – одним словом допомагаємо одне одному. Це, напевне найцінніше в одеських двориках. Пам’ятаю, як раніше до мене сестра приїжджала разом із чоловіком. Так от, її чоловіка не цікавило ні море, ні Дерибасівська. Він казав: "Я, поки всі двори не обійду, не заспокоюся",— так вони йому подобалися. І справді, у який дворик не зайдеш — усі вони унікальні", – коментує Лілія.




"Кожен одеський дворик неповторний, у них можуть бути схожі риси, але вже ж таки однакових серед них не буде. І, як на мене, цієї родзинки до дворів додають саме люди, особливо ті, хто довго там живе. Усі стараються якось покращити місце, де живуть, зробити його більш затишним, і за рахунок цього самі стають ближчими одне до одного. Як одна велика сім’я", — пояснює Світлана, жителька дворика на вулиці Італійській, 54.



Авторка: Дана Гринько
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області